Мороз по шкірі йде і пробирає до кісток.
Це муки, відчай, розпач і тортури.
Як жили ж ті, кому голодну смерть послав Господь?
Неможливо навіть уявити як знемагали від голоду люди в 1932-1933-их роках.
Як же прикро дивитися, коли сучасні діти викидають хліб в смітник, чи недоївши булку кидають її аби-куди. Чи зрозуміють коли, що це гріх...
Щоб про ці події не забували щороку проводиться ряд заходів таких як віче-реквієм, "Скорботна свічка", шкільні лінійки-реквієм в пам'ять жертв голодоморів. 21 листопада в Сокальському НВК ЗШ І-ІІІ ст.№4-ліцей"теж проходила лінійка-реквієм. В центрі стояла експозиція у вигляді чорної дошки з картою України, перед нею горіла лампадка. В пам'ять про невинних жертв голодоморів на карті розквітлисині незабудки.
Після моторошних історій про життя знесиленних голодуючих, школярі пройнялися до глибини душі їх долею. Так, мо вже не можемо нічого змінити, не можемо їм допомогти. Але ми можемо пам'ятати, молитися за душі померлих, задуматися над тим, як живемо самі...
Немає коментарів:
Дописати коментар