Тема: Від хати до хати коляда йде завзято

Виховний захід святкування Різдва. Розраховане на учнів 4-5 класу. Даний матеріал містить етнографічні матеріали та сповідує одвічні українські народні цінності. 
Тема: Від хати до хати коляда йде завзято (матеріал до конкурсу "Панорама творчих уроків-2014"№025973від19-01-2014) 
Мета: Ознайомити  учнів з обрядом колядування в Україні та народним вертепом; сприяти поглибленню знань учнів про невичерпну скарбницю українського фольклору; виховувати любов до пісні, літератури,  традицій та обрядів рідної України; розвивати вміння відчувати  неповторну красу і багатство нашої культури ; викликати бажання відроджувати давні традиції та звичаї.
Обладнання: образ на стіні, імпровізована піч, стіл, 2 вишиті скатертини, рушники,  український народний одяг,традиційний старовинний посуд,  дідух, сіно, зерно, горіхи, гроші,зірка колядників, електросинтезатор
Дійові особи: Батько, мати, дідусь, бабуся, Соломійка – дочка, Максимко – старший син,
Ромко – молодший син, хрещеник і хрещениця – сусідки, колядники, звіздар, 4 пастушки, 2 ангели, 3 царі, Ірод, 2 воїни, жид, жидівка, циган, біда, смерть, чорт.
Свято розраховане на учнів 4класу (22 учні) та батьків.
Тривалість проведення 50-60 хвилин.
Зал святково прибраний. На стіні образ. На ньому вишитий рушник.  Збоку імпровізована піч, де готуються страви. Поруч невеличкий стіл, застелений вишитим рушником, на якому стоїть кухонне начиння. Посередині кімнати стоїть стіл.


Діти стоять купками і про щось розмовляють, шепочуться, хтось жартує, а в той час мати порається біля печі, готує вечерю,щось наспівує. Витирає руки, підходить до образу і хреститься.
Мати: Господи допоможи.
Заглядає у вікно.
Мати:Вже й вечір настав. Скоро перша зірка зійде. Яке ж велике свято наближається.
Мати знову йде до печі
Виходять ведучі в українському одязі. Діти сідають на підготовлені лави.
Ведуча: Коли на землю ляже тихо нічка,
І з’явиться на небі перша зірка,
Ваш дім добру відкриє радо двері
І вся родина сяде до вечері.
Смачна кутя покличе всіх до столу,
Й чудовим настроєм наповниться усе довкола
Святвечір збере разом всю родину
Добром і радістю наповнить Україну.
Ну а зоря на небі сповістить всім людям нині,
Що народилося дитя святе в яскині.
Радійте, люди, веселіться разом всі!
А ви прийміть від нас вітання щирі ці.
Нехай тільки радість несе рік Новий,
Хай щастя й добробут несе у Ваш дім,
Нехай Україна навік процвітає,
А Господь здоров’я усім посилає.
Ведучий: Згадаймо ж нині всі
Різдвяні свята чарівні.
Щоби в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні,
А в Щедрий вечір засівали
Зерном світлиці нам усім.
Щоб за врочистими столами
Раділи святам і зимі,
Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі.
Ведуча: Наближається Різдво. А починається воно з Святого вечора. Наша родина теж готується до Святвечора.
Мати входить на середину кімнати. Вбігають троє дітей.
Мати: Ой, дітоньки, закінчуйте прибирати, скоро зазоріє, колядники прийдуть. Вам ще причепуритися треба. Соломійко, прибери гарно в сінях, та сміття не викидай. Дідусь прийде з церкви, то підкурить ним дерева, щоб не засохли та гарно родили. Та постарайся, бо від Різдва до  Старого нового року підмітати хату не годиться.
Соломійка: Добре, мамо, я вже закінчую. А ви, хлопці, ходіть зі мною.
Поки Соломійка підмітає, брати жартують з нею. В кімнату заходить бабуся,йде допомагати мамі,  за нею діти. Мати знову виглядає у вікно.
Мати: Ой, людоньки, вечiрня зiронька зiйшла. Сповістила про народження Христа.
Свята вечеря пiдiйшла, а ми ще не готові.
Чути стукіт чобіт. Прийшли батько з дідом.
Мати: Олексо, господарю, неси дідуха до хати, до куті сідатимемо. Діти, а ви  швиденько причепуріться.
Соломійка: Бабусю, а чому сьогодні всі якісь добренькі, такі красиві, від печі смачно пахне?
Бабуся: Сідайте, діти, а я вам розповім.  Свята Вечеря — це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі і безвісти зникші — всі мають у цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом.  Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Давайте і ми помиримось, щоб не сваритися у новому році
Всі :Мир-миром, пироги з сиром,
варенички  в маслі,
Ми дружечки красні. Поцілуймося! 
А давайте, поки наших чоловіків немає, заколядуємо. 
Колядку виконують усі учні.
Колядка «Бог Предвічний»
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
В Вифлеємі народився,
Месія, Христос наш,
І пан наш, для всіх нас,
Нам народився.
Ознаймив це Ангел Божий
Наперед пастирям,
А потім звіздарям
І земним звірям.
Діва Сина як породила,
Звізда ста, де Христа
Невіста Пречиста
Сина зродила.
Тріє царі несуть дари
До Вифлеєм-міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.
Стукіт чобіт сінях. Батько заносить дідух.
Батько: Дай, Боже, здоров'я!

Мати: Помагай Біг, а що несеш?

Батько:  Злато, щоб увесь рік ми жили багато! 
Господар  зупиняючись посеред хати. Тут він хреститься. 
Батько: Віншую вас із щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечором, щоб ви в щасті і здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ, поки нам Пан Біг назначить вік! Христо ся рождає!
Всі : Славімо його!
Господар підносить «дідуха» високо над столом і ставить на покутті під образом. Входить дід з сіном.
Дід: Дай,  Боже, щастя!
Всі: Дай, Боже, й вам!
Дід: Ану, внучата, курчата допоможіть сіно розстелити.
Дід ділить сіно на частиниКладе частину сіна на стіл, а іншу - під стіл. Мати кидає до сіна горіхи, пшеницю,цукерки, копійки. Діти квокають на сіні.
Мати: (примовляє) щоб кури гніздилися, щоб яйця були міцними, щоб шуліки не зачіпали, щоб у нашій господі худоба плодилася.
Дід виймає з торбини калач, та пригощає кожного члена сімї, обіймає, цілує в голову.
Дід: Тобі, бабцю, калач, щоб дочекала наступного року. Вам, діти, щоб мали здоровя й терпіння дітей виховувати, нас шанувати та жили в злагоді. Ви, внучата, їжте калачі та слухайте батьків, шануйте нас з бабусею. Вітаю вас із щастям, здоров`ям, і з цим Святим вечором. Щоб ми в щасті та здоров`ї провели ці свята і других дочекались!
Всі: Дякуємо.
Ромко: А що робити з сіном, що на столі лежить?
Батько: Розстелити на столі. Це звичай такий.
Максимко: А чому ж саме сіно?
Мати: Бо на сіні лежав новонароджений Ісусик. Соломійко, поклади на кожен куток столу часник, щоб злу силу відігнати, щоб усі були здорові. Зверху накриємо вишитою скатертиною.
Дід: А калачі спеклися?
Мати: Спеклися, батьку.
Бабуся бере калачі цілує та кладе на стіл один на одний. Зверху вставляє невеличку склянку з медом
Батько: Ромко, запали свічку.
Ромко: А для чого це, щоб гарно було?
Батько: Ні. Вогонь символізує очищення роду від гріхів.
Дід: А чи вже готові страви до столу? Чи пісні вони?
Мати: Та готові, звичайно ж. Діти, допоможіть накрити на стіл, бо страв багато, цілих 12.
Максимко: А для чого 12, ми ж не зїмо так багато.
Мати: А 12 тому, що Ісус мав 12 апостолів, 12 місяців в році.
Діти з бабусею допомагають накривати на стіл.
Мати: Головна різдвяна страва – кутя. Інші 11 мають бути пісні: без м'яса, молока, яєць та жиру. Так, на Різдво до столу ставлять узвар, проскуру, крутять голубці з пшоном, мариновані оселедці,смажену рибу. салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, готують грибну юшку, смажать гриби з цибулею, варять борщ з грибними вушками. Ми напекли пампушок з яблуками.
Бабуся ставить в макітру з кутею 8 ложок.
Ромко: А чому аж 8 ложок, нас 7?
Бабуся: Свята Вечеря — це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі і безвісти загинулі — всі мають у цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом, а може який подорожній до нас зайде. Тому одну ложку ставимо, такий звичай.
Дід хрестить макітру з кутею.
Дід: Перед тим як сісти до Святої вечері треба помолитися за душі померлих та з живих
Всі стають на коліна та моляться за дідом
Дід: Молимось Тобі, Боже, за тих, що ніхто про них не знає, лягаючи і встаючи, і дорогою йдучи, ніхто не згадає. А вони, бідні душі, гірко в пеклі пробувають і цього Святого Вечора чекають. Від нас у цей вечір молитви йдуть і мертві душі спом'януть!
Перехрестившися тричі, вся родина повторює за батьком другу молитву — «за себе»
Усі: Господи, захисти худібку мою від звіра, а мене грішного від віри поганої та від безвір'я — на росах, на водах та на тяжких переходах. Дякуємо Богові Святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят. Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатись. Амінь.
Після молитви господар знову бере в руки миску з кутею з полотном та свічкою і передає її господині. Господиня бере з рук господаря миску, ставить на стіл, і родина сідає за стіл.
Батько бере ложку тричі підкидає до стелі та примовляє.
Батько: Щоб так ягнята стрибали!
- Щоб так телята брикали!
- Щоб так бджоли роїлися!
Як це зерно скаче від землі до стелі!
Максимко: Сядемо до столу всі на Святий вечір.

Сяйво загориться в кожному вікні.

І на Україні, і в краю далекім,

Там, де б’ється серце нашої рідні.

Христос рождається!
Всі починають вечеряти.
Соломійка: Але й смачна кутя.
Ромко: Бабусю, все таке смачнюче, дайте води напитися.
Бабуся: Не пий, сину, води за Святою Вечерею, ти — козачого роду. Як виростеш — у похід підеш слави здобувати, а в походах всяко буває; буває і так, що спрага мучить. Отож знай: витримаєш спрагу за Святою Вечерею — ніякі походи не страшні!
Сімвечеряє. Учні виконують колядку «Нова радість стала»
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
Ой Ти, Царю, Царю, Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю.
Сего дому господарю і сій господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.
Колядки чути пiд вікном. Це хрещеники (хлопчик і дівчинка) принесли «вечерю»
Мати: Господаре відчини двері, певно, колядники вже йдуть.
Хрещеники:  «Добрий вечір, з Святим Вечором будьте здорові!
Батько: І вам добрий вечір, будьте здорові. А чого прийшли?
 Хрещеники:  Просили тато й мама і ми вас просимо на вечерю — нате вам вечерю!»
Мати бере вечерю та віддячує дітей солодощами та пампушками.
Бабуся: А віншувати будете?
Хрещеник: Будемо.
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така, 
Дайте, дядьку, п’ятака.
Хрещениця: Я дівчинка маленька,
Спідничка рябенька,
Чоботи червоні,
Зі святом будьте здорові!
Хрещеник Колядин, колядин, 
Я у батька один син,
Мені не дивуйте,
Ковбаску лаштуйте!
Хрещениця: Мороз малює сріблом на вікні казкові квіти.
Крокує Новий рік і наближається Різдво!
Нехай в оселі цій, теплом сердець зігрітій,
Панують щастя, радість і добро!
На цьому слові, бувайте здорові!

Хрещеники виходять, на вулиці чути спів колядки: «Тиха ніч» (1 куплет)

Тиха ніч, свята ніч!
Ясність б’є від зірниць,
Дитинонька Пресвята,
Така ясна мов зоря,
Спочиває тихо,
тихо в тихім сні.

  На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки. 

  Пастушки:  Чи вдома пан господар? 
Господар і господиня. Вдома, вдома, просимо до хати!
Пастушки:   Чи дозволите колядувати, Вас і вашу родину із Різдвом Христовим 

привітати?
Господар. Аякже! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку колядники 

обминають.  

  Звіздар (стукає тричі):

Мир в українській світлій хатині 

Просим, ґосподарю, пустити нас в хату 

Христа Прославляти !  
Господиня:  Заходьте, колядуйте.   Аякже, ми на вас чекали
Колядка «Добрий вечір, добрий господарю»
Пастушок 1: Слава Богу, добрі люди,
Хай добро тут з вами буде!
Пастушок 2: Позолотилось поле, гори,
Ліси, далекі всі простори,
І дивний голос пролунав,
Із неба Ангела послав.
Входять Ангели.
Ангел 1: Слава Богу! Добрi люди,
з Вифлеєму ми iдемо.
I ступаємо усюди, 
звiстку радiсну несемо.
Ангел 2: Ми почули спiв анґелiв,
Спiв величний, спiв веселий
На світ цей грішний нині 

Прислав Господь свойого Сина. 

у вертепi, у яскинi
Божий син родився нинi!
Ангел 1: Не лякайтесь, а молітесь,
Сину Божому вклонітесь!
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте!
І всім людям розкажіть,
Що Ісус прийшов на світ!
Пастушок 3: Ясна зірка зійшла,
Нас в дорогу повела.
Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами.
Пастушок 4: 

Там Ангели стали в лаву 

Й заспівали Богу славу. 

Пастирі там поклонились, 

Богу щиро помолились 

І славили Бога-Сина, 

Що прийшла свята вже днина! 
  Колядка "Небо і земля"
Небо і земля (2) нині торжествують,

Ангели, люди (2) весело празднують.

Приспів:

Христос родився, Бог воплотився,

Ангели співають, Царіє витають,

Поклін віддають, пастиріє грають,

"Чудо, чудо!" повідають.

Во Вифлеємі (2) весела новина:

Пречиста Діва (2) породила Сина!

Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:

В темностях земних (2) сонце засвітило.

Ангели служать (2) свойому Королю

І во вертепі (2) творять Його волю.

Три славні царі (2) зі сходу приходять,

Ладан і смирну (2), золото приносять.*

Царю і Богу (2) тоє офірують,

Пастирі людям (2) все розповідують.**

І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,

"Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.

  Заходять три царі. 
Цар 1: Сотні років ми страждали, на Месію всі чекали

  Цар 2: Врешті зірка засіяла – нам дорогу показала. 

  Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати . 

  Жид (вбігає) : Ох, витаю ясне панство! 

Які благородні панове! 
Я щиро радий вас вітати 

І прислужитись вам готовий — 

В дорогу можу щось продати. 

  Жидівка: Ох, витаю ясне панство!
Які благородні панове,
Я щиро вас ради вітати,
Я вам прислужитись готовий,
Щось можу в дорогу продати.
Може куплю, може уторгую, 

А що треба, - я продам, 

Бо я маю файний крам.

Треба би з дороги сісти, 

Трохи випити і з'їсти. 
Звіздар: Забирайтесь, жиди, з хати, 

Бо торгів тобі не буде. 

Нині гарная новина 
 і святкують  люди. 

  Царі відходять. 

  Жид: Ну, то купіть собі краму 
У моїй крамниці. 

Ой будуть раді ваші молодиці! 

А як грошей забракує, 
То мій крамар  радо заборгує. 

  Пастушок 1: Ми не міняємо, і не торгуємо, 

І тебе, жиде, не потребуємо. 

Ми нині Месію вітаєм, Мойсейку. 

Він бо прийшов не з шинку, а з неба. 
Пастушок 2: Гей, спровадьте жидів з хати, 

Ми не хочем торгувати. 

  Жид: Що?! Жида з хати виганяти, 

Мойсея в плечі випихати? 

Щоб до вас Біда прийшла, 

Щоб вам Циган коні вкрав, 

Щоб вас Чорт у пекло взяв! 

 Чорт: Хто мене тут поминає, 

Хто мене не забуває? 

Там де бійки, сварки, крики,

Там мої грають музики! 

Де нишпорять шахраї, 

Там товариші мої. 

А де всякі чарівниці. 

Там мої рідні сестриці. 

Бо я жвавий і моторний, 

Тільки що я трохи чорний. 

Тому й ім'я таке маю — 
Чортом мене називають. 

  Біда: А я — ваша Біда, 

Я вас всіх віддавна знаю! 

Це я вас мучу й проклинаю, 

Всі достатки забираю 

Ані латки не лишаю 

Сію вам у душі страх! 

Сила в мене є в руках! 

 Я – Біда-Руїна. 

Всіх поставлю на коліна.

 Ангел: Мовчи, бідо,

Ми не прийшли тут сумувати, 

А Месію прославляти. 

Бог мене сюди послав, 

Щоб я всіх охороняв. 
Стеріг і в хаті, і на полі 

Людей від всякої недолі. 
Ангел: (до чорта)Йди геть від них, нечиста сило!
Мир тобі, українська родино!
Хай святиться тут Боже ім’я,
Хай панує між Вами щоднини
Щире слово і правда свята.
Циган (заходить): 

Добрий вечір, ґаздиноньку! 

Слава Богу, що покликали... 

Бо мороз надворі (нюхає) , 

Ой, як смачно салом пахне 

У вашій коморі! 

Я є циган щедрий, 
Умію робити,

Кую, дую ще й краду, 

Вмію ворожити. 

Можу навіть жінку вкрасти, 

У кого є файна. 

Можу коника гнідого 

Вивести з і стайні. 

А як дасте щось пожувати  

зможе на скрипці заграти. 
Чорт: Добре, цигане і жиде, 

Так треба робити, 

Я подбаю, щоб вам в світі 

Було добре жити. 

Ану, цигане, заграй 

Хоч би на гармошці, 

А я з Мойсейком та Бідою 

Погуляю трошки. 
Чорт, Жид, Жидівка та Біда танцюють 

 Пастушки: Боже, поможи 

Позбутися цієї нечистої сили!. 

  З'являються Ангели, нечиста сила відходцть вбік. 

 Ангел 1: Мир вам, браття мої милі, 

Тут слабкі пекельні сили. 

Нічого не бійтесь, 

Тільки Бог молітесь. 

А хто Бога споминає, 

То там місця Чорт не має. 
Ангел 2 (до Чорта): 

Йди геть від них нечиста сило! 

 Жид: Ну-ну-ну! 

Я вам ще свого покажу, 

Я про вас царю Іроду розкажу! 

 Циган, Чорт і Мошко втікають, за хвилю входить цар Ірод з воїнами. 

  Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?! 

  Ірод: Що за крики в вашій хаті, 

Мушу вас я запитати. 

Хто за люди ви такі? 

І поклоніться ви мені, 
А то буде на цей дім 

Страшна кара вам усім. 

 Жид: Найяснійший, світлий царю, 

Вони слугу твого зобиджають, 

А тебе тут як й не знають! 

Кажуть, що царя іного мають. 

 Пастушок 1: Ти є цар, та лиш земний, 

А вродився цар таємний, 

Буде понад всіх царів, 

і на землю, й небо, й людей всіх.
 Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог, 

Що панує без тривог! 

Ти боїшся того Бога, 

Бо лиха твоя дорога! 

  Ірод (грізно): Що?!! 

  Жид: Мій Царю, вони тут повідають 

Про такії вісті, 

Що цар світу народився... 

В Вифлеємі місті! 

  Ірод (до воїна) : 

Який цар?! Що він верзе? 

  Воїн: Мій царю, кажуть , новина — 

Породила Діва Сина. 
  (Здивовано) : 

Ніби Месію — Царя всього Світу! 

Як казалось в Завіті. 
Ірод: Ха-ха! Посмішили та й годі! Бо всіх покараю, чорта й біду на всіх понасилаю. 

  Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці, 

Котрим відомо, що родився новий Цар, 

Новий Землі Володар. 

  Ірод: Хто? Що? Месія? Цар? 
Ти щось, певно, недочув! 

Ану зараз же, мершій 

Поклич зі Сходу мудреців! 

  Царі: Ми царі зі Сходу 

У твій край приходим, 

Поклонитись тій Дитині, 
Що родилась в Палестині. 

  Цар 1: Я — цар єгипетського роду, 

Де мій народ з давніх-давен 

Пророкував і проповідував, 

Що має народитись Божий Син — 

Спаситель світу. 

Побачив я зорю й дари з собою взяв, 

Щоби малий Ісусик їх прийняв. 

  Цар 2: Я — цар індійського народу, 

Де мій народ по горах і лісах блукає, 

Різних богів собі шукає. 
А сьогодні Ангел мені сповістив, 

Що Христос ся народив. 

І я дари з собою взяв, 

Щоби Ісусик їх прийняв. 

  Цар 3: Я — цар грецького народу, 

Я не боюсь нічого зроду. 

Мій народ по морях гуляє 

І Бога-Зевса величає. 

А на Сході зоря засіяла 

І дорогу мені показала. 

І я дари з собою взяв, 

Щоби Ісусик їх прийняв. 

  Ірод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлеєм 

І царю вклоніться, 

А назад будете йти — 

Сюди поверніться. 

Вкажете і мені путь, 

Куди іти треба, 

Хочу глянуть на нього 

Така є потреба. 

 Царі виходять. 

  Ірод: Відколи я вчув оцю новину, 

Що новий цар народився, 

Не маю спочину. 

Я не можу цього знести! 

Я зітру цього Месію, 

Бо трон мій царський 

Забрати він не сміє! 

  зупиняється 
Всіх дітей в краю зібрати, 

Всіх дволітніх постинати! 

Кожен хлопчик до двох літ 

Хай загине! — Так зробіть! 

А між ними певно й Він, 

Знайде свій смертельний згин. 

  Воїн: Твій наказ для нас святиня, буде вбита та дитина.
Ірод: І мале дитя в яскині 

Мусите знайти ще нині! 

Бо інакше — всім вам смерть! 

  Смерть: О! Хтось мене кличе? Хто потребує? Я уже косу гарно готую! 

  Ірод: Смерте люба. Смерте мила, 

Ти завжди мені служила, 

Всіх косила ворогів, 
Всіх — кого я повелів. 
А тепер скоси Отого, 

Що в вертепі народився, 

Що з Пречистої воплотився. 
До воїна:Гей солдати мої вірні! Ну то що? Всіх дітей повбивали?

  Воїн: Так, мій царю! 

  Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий, 

Нажився ти лихої слави. 

Ніщо безкарно не минає, 

Ніщо безслідно не зникає, 

І над катом кожним знаєш

Долі меч звисає. 

  Ангел 2: Знай же, Іроде лукавий, Хоч дітей багато вбили , Божого Сина ви не зачепили! 

  Ірод (з розпачем) : Що?!! Це зрада!!! 

( Оговтавшись): 

О Смерте, поможи 
Прийди, махни косою
Весь добрий люд із світу змети! 

  Смерть (немов відлуння) : О -го-го-го! 

Ні нам їх не здолати. 
Ходи зі мною 

У темряві і вічності палати. 

Бо мале Дитя в яскині 

Має владу в світі нині, 

Мушу я Йому служити, 

А тебе я маю вбити. 

  Чорт (захекано): 

Я тут, я чую дух 
Смердить тут грішником страшним
До пекла йти час вже із ним
Чорт приступає до Ірода. 

  Ірод: Де воїни мої! Женіть чортяку у пітьму! 

  Смерть (відганяє косою воїнів) : 

Вони не допоможуть. 

  Ірод; О Смерте, Смерте моя мила! 

Лиши мене, я хочу жити — 

Не можу вмерти, я можу заплатити! 

  Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину, 

Пішли зі мною в домовину! 

  Чорт: Ходім, ходім, наш любий царю, 

В смолі тебе я покупаю! 

Ходім зі мною в пекло, 

Там нам з тобою буде тепло! 

  Смерть косою за шию забирає Ірода, 

Чорт підштовхує його рогачем. 

  Ангел 1: Знищене зло, лютий цар відступив, 

Звалив його спільний до волі порив. 

Хай згода й любов поміж вами панує, 

Хай справами вашими серце керує, 

Хай злоби і заздрості згине отрута, 

Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись! 
А нині ми разом Ісуса вітаймо І 

славу во віки Йому заспіваймо. 

  Колядка " Бог ся рождає " . 
Бог ся рождає, хто ж Го може знати!

Ісус Му ім'я, Марія Му Мати!
Тут ангели чудяться,

Рожденного бояться

А віл стоїть, трясеться,

Осел смутно пасеться,

Пастиріє клячуть,

В плоті Бога бачуть,

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут! (2)
Марія му Мати прекрасно співає,

А хор ангельський Їй допомагає.
Тут ангели чудяться,

Рожденного бояться

А віл стоїть, трясеться,

Осел смутно пасеться,

Пастиріє клячуть,

В плоті Бога бачуть,

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут! (2)
Йосиф старенький колише Дитятко:

«Люляй же, люляй, мале Отрочатко!»
Тут ангели чудяться,

Рожденного бояться

А віл стоїть, трясеться,

Осел смутно пасеться,

Пастиріє клячуть,

В плоті Бога бачуть,

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут! (2)
Царі зі сходу славу днесь голосять,

Ладан і смирну, золото приносять.
Тут ангели чудяться,

Рожденного бояться

А віл стоїть, трясеться,

Осел смутно пасеться,

Пастиріє клячуть,

В плоті Бога бачуть,

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут! (2)

  Ангел 2: Прощавайте, добрі люди, 

Вже спокій від нині буде. 

Щиро Господа благайте, 

Своїх діток научайте. 

Щоб до церкви всі ходили, 

Щиро Богу ся молили, 

Здержуйтеся від пустоти, 

Не робіть батькам гризоти. 

  Ангел 1: В хаті клопіт не ведіть. 

Із сусідами, звичайно, 

Не сваріться, бо не файно. 

Кожен з вас запам'ятав, 

Як гірко Ірод умирав. 

Він не хотів по правді жити, 

Бога не хотів любити, 

Все в гріхах бенкетував, 

Чорту душу продавав. 

  Ангел 2: Шляхом Ірода не йдіть, 

До Бога ся поверніть — 

То вас Бог буде любити, 

Буде вас благословити, 

Пошле вам щасливу долю 

І удома, і на полю. 

  Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу, 

Тож збираймося в дорогу! 

  Пастушок 2: Але поки вийдем з хати, 

Треба щастя побажати. 

  Пастушок 3: Дім добром обдарувати. 

  Пастушок 4 (урочисто говорить і засіває): 

Віншуєм вам нині, усі добрі люде, 

Нехай поміч Божа завжди з вами буде. 

Хай кожної днини, кожної години 

Бог благословить вас, біда нехай загине! 

Бувайте здорові разом з діточками, 

Хай смутку і горя не буде між вами, 

Худібка і джмілка нехай виростає, 

А град, вогонь, туча — нехай вас минає. 

Нехай добре родить жито і пшениця, 

Усякеє збіжжя, усяка пашниця. 

Христос ся рождає! 

  Ангел 1: Прощавайте, мир в цій хаті, 

Щасливі будьте і багаті, 

Майте волю добру, гожу, 

Тільки вірте в ласку Божу! 

Ласка Божа вас спасе, 

Край і нарід піднесе! 

  Звіздар: Ми на тому, добрі люди, 

Коляду кінчаєм, 

Щастя-долі цьому дому 

Щиро всі бажаєм! 
Ведучий: Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
зігріє вам сердце Різдвяним теплом.
Хай радість, кохання наповнять ваш дім,
оселяться щастя та спокій у нім!
Христос ся рождає! Славімо його!
Господиня: Всі ви гарно віншували,
Христа Бога прославляли.
А тепер ходіть до хати пампушок відчастувати.

Підготувала Людмила Рижок вчитель Сокальського НВК "ЗШ І-ІІІ ст.№4-ліцей"
.




Немає коментарів: