Вчимося граючись

Коли дитина вперше приходить до школи, вона ще не зовсім розуміє, що таке вчитися. В учнів початкових класів переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образний характер мислення, практичне ставлення до розв’язування завдань Зважаючи на це, на уроках доцільно систематично застосовувати елементи гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями.

     У процесі гри у більшості учнів підвищується інтерес до навчання, в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань.       Задовольняючи свою природну потребу в діяльності, в процесі гри дитина “добудовує” в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в рівних ситуаціях, поглиблює набуті раніше знання, досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.
     Уроки, проведені у формі гри спрямовані на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.
     В останній час у даному напрямку відбувається-процес зрушення від розгляду гри як проекції пізнавального розвитку до розгляду її як засобу пізнавального розвитку. У зв'язку з цим все більше уваги надається дослідженню характеристик гри, які б полегшили цей розвиток. Зокрема, досліджувались можливості різних типів сюжетно-рольової гри для розвитку мислених процесів дітей. В даний час ігри інтерпретували як засоби, що полегшують навчання. У зв'язку з цим почалась інтенсивна розробка так званих навчальних ігор, спрямованих на засвоєння навчального матеріалу.

    У системі навчання і виховання молодших школярів активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, які розвивають спостережливість, уяву, пам’ять, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально залучають інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе. Якщо творчі ігри забезпечують максимальні можливості для вияву уяви, нестандартного мислення, ініціативи дітей, то педагогічна мета дидактичних ігор полягає в сенсорному вихованні, мовленнєвому розвитку, ознайомленні школярів із навколишнім світом, формуванні у них елементарних математичних уявлень тощо.      Щоб зацікавити дітей майбутньою діяльністю, внести у навчання ситуації несподіванки, вільного вибору, яскраві позитивні емоції, педагог повинен сам стати учасником гри.             Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. Не варто оцінювати дидактичну гру лише з позицій навченості дитини. Її цінність передусім полягає у тому, що вона виконує роль емоційної розрядки. Успіх дидактичних ігор значною мірою залежить від правильного використання в них ігрового обладнання, відеоматеріалів, геометричних фігур, природного матеріалу тощо.
     Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає меті уроку. Певні дослідження дали можливість виділити оптимальні способи використання ігрової діяльності в системі уроків: – весь урок будується як сюжетно-рольова гра (уроки-мандрівки; відео-подорожі); – під час уроку як його структурний елемент (уроки ознайомлення з навколишнім, розвитку мовлення тощо); – під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичного способу постановки завдання, елементів змагальності тощо).        На уроці доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу слід віддавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. На уроках математики це, зокрема, ігри: «Хто швидше?», «Магазин», «Кругові приклади», «Домалюй фігуру», «Закінчи приклад», «Світлофор».
   

Величезні можливості дає застосування ігор під час екскурсій у природу. Розкрити перед дітьми різноманітність і красу навколишньої дійсності, привернути увагу до малопомітних, але істотних ознак рослинного і тваринного світу значно легше, якщо залучити учнів до активного емоційного сприймання.
      Інколи, коли зовсім немає можливості відправитися на екскурсію в певне місце, чудовим варіантом стає відео- подорож, відео-екскурсія. Використовуючи аудіо та відеоматеріали, діти мають можливість побачити мальовничі місця рідного краю чи світу вцілому.
      Гра у формі віртуальної подорожі дозволить ознайомитися з новим матеріалом або ж пригадати вивчений раніше . Головні умови ефективності таких уроків - органічне включення в навчальний процес; захоплюючий сюжет, наявність справді ігрових елементів, емоційний настрій, отриманий в процесі пізнання нового матеріалу. На уроках вчитель у поєднанні з іншими методичними прийомами використовує ігри, загадки, вікторини, ігри-подорожі залежно від теми, мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.        Використовують їх як для перевірки і закріплення здобутих знань, так і для поглиблення та розширення їх на всіх етапах уроку — при подачі нового матеріалу, закріпленні вивченого.
Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:
а) ігри мають відповідати навчальній програмі;
б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;
 в) відповідність гри віковим особливостям учнів;
г) різноманітність ігор;
д) залучення до ігор учнів усього класу.
 Якщо після гри вміння й навички учнів не зростають, це означає, що гра не ефективна і результати її впровадження негативні. Тоді треба шукати причини негативних наслідків. їх може бути дві: перша - якість самої гри низька і не відповідає вимогам; друга - методика проведення гри має серйозні відхилення від належного рівня. Позитивний ефект від використання ігор для навчання має виявитися одразу ж після гри.
 

    Останнім часом , коли комп’ютерні технології вже зовсім не новинка, цікавим є їх поєднання з грою. Це посилює мотивацію навчання учнів, будить творчу уяву дитини, допомагає краще засвоїти новий матеріал. Гра, що супроводжується якісним зображенням, допомагає ефективніше засвоїти базові знання з предмета, зростає продуктивність уроку. Особливо вдале це поєднання при вивченні курсу природознавства та громадянської освіти, де урок побудований у формі гри – експедиції.

Незабутніми стануть уроки-подорожі до семи чудес світу чи віртуальні мандрівки просторами нашої планети. Доречним буде використання Google Earth, Це і віртуальні подорожі на Місяць чи Марс, і огляд музеїв, створених видатним діячам світу, і вивчення материків та океанів, рель'єфу планети, дослідження кліматичних та природних зон, і створення міток на карті, і прокладення власних маршрутів.
      Гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра, підкріплена яскравим наочним матеріалом та творчим потенціалом вчителя, допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збуджує інтерес до навчання.
      Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри та сучасних новітніх технологій знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам'ять, створює позитивний емоційний клімат в колективі, активізує потяг до знань …