Голод… Це страшне слово повертає
нас у далекі 1932 – 1933 роки. Кожного року у четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. Український народ у смутку і скорботі доземно
схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї
чорної сторінки в історії України.
Тема історичної пам'яті
із кривавими сторінками надзвичайно болюча для живих свідків тих подій і для
усіх, хто дізнався правду про штучний голод, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій
Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, знали про ті лихоліття, щоб таке
страшне минуле ніколи не повторилось.
Для наших дітей події 1932 – 1933 років здаються нереальними, їм тяжко повірити, що шматок хліба був дорожчий за золото, що люди масово вмирали без їжі, і все ж, вони розуміють, що їхні пращури, переборовши всі життєві відчаї, змогли вижити і дати життя наступним поколінням...
Для наших дітей події 1932 – 1933 років здаються нереальними, їм тяжко повірити, що шматок хліба був дорожчий за золото, що люди масово вмирали без їжі, і все ж, вони розуміють, що їхні пращури, переборовши всі життєві відчаї, змогли вижити і дати життя наступним поколінням...
Немає коментарів:
Дописати коментар