С Ц Е Н А Р
І Й
Випускного балу 4 класу
Прямуй, дитино, в добру путь,
У світ де вчаться і ростуть!
Розумна і щаслива будь,
А перші кроки не зебудь!
Свято відбувається в прикрашеній кульками залі.
Мета. Виховувати у дітей повагу до школи; розвивати інтерес до навчання у старшій школі, пам’ять, мислення, артистизм, виразність мовлення; підбити підсумки роботи класної родини за чотири роки навчання та підготувати учнів до переходу у 5 клас; висловити подяку дирекції школи, працівникам школи, батькам та дітям.
Мета. Виховувати у дітей повагу до школи; розвивати інтерес до навчання у старшій школі, пам’ять, мислення, артистизм, виразність мовлення; підбити підсумки роботи класної родини за чотири роки навчання та підготувати учнів до переходу у 5 клас; висловити подяку дирекції школи, працівникам школи, батькам та дітям.
Вчитель. Добрий
день вам, всі наші гості!
Гарне свято прийшло до нас!
Так світло й урочисто в цьому залі,
Повсюди кульки яскраві висять!
Сьогодні тут ми з вами зібрались
В життя проводжати своїх журавлят.
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше,
Ми ласкаво запрошуєм вас!
Із нагоди закінчення початкової школи
зустрічайте винуватців цієї події.....
Під музику і оплески до зали заходять
четвертокласники.
Вчитель. Знайомтесь, якщо ви, звичайно,
незнайомі.
Діти (по черзі) – Веселий!
– Дружній!
– Пустотливий!
– Трішки
галасливий,
– Але
опанувавший усі науки початкової школи...
Всі: 4
клас.
Діти 1. Любі наші
мами й
тата,
2. Зібрались дружно ми на свято,
Найрідніші в
світі.
Схвильовані, як в перший раз,
Вас вітають в цьому
залі
Щоб про здобутки розказати
Милі ваші
діти!
І перейти у 5 клас!
3. У нас у всіх святковий
настрій,
4. Тож прощавай, четвертий клас!
Ми всі
схвильовані украй.
Ти замалий уже для нас!
«Середня школо, -
скажем, -
здрастуй!
Та ми повернемсь ще не раз
А початкова
– прощавай!»
Думками
в наш четвертий клас!
5. Ці
чотири роки всі ми разом
йшли, 6. Сьогодні ж свято
це – для нас!
Хвилювання й радість
поділяли!
Лунає музика – для нас!
Разом і навчались, і
росли,
В садках бузок зацвів – для нас!
І свята всі дружно
відзначали!
І сонця промінь – теж для
нас!
7. Хай музика лунає дзвінко,
І тоне в квітах урочистий
зал.
Ми починаємо наш перший –
Всі: Випускний бал.
Хлопці саджають дівчат і вертаються на
сцену. Вихід джентельменів.
1. Панове, невже у нас випускний?
2. Так, сер, чотири роки – це не жарт!
3. А пам’ятаєте, який бал у нас був на новий
рік?
4. А яке гарне було родинне свято?
5. А як ми вчилися прибирати клас, підмітати
шкільне подвір’я?
6. А пам’ятаєте, панове, якими малюками прийшли ми в
перший клас, нічого не вміли.
7. Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не
вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім
шкільних років. Навчусь.
8. О може і не сім, подивимось, що
вирішить Верховна Рада.
9. Тим паче все попереду.
10. А от я довго сумував за дитячим
садком.
11. А тепер?
12. А тепер довго буде сумувати за
початковою школою.
13. А яка у вас, панове, заповітна мрія?
14. Я. Панове, навчився красиво малювати і
мрію стати художником.
15. А я буду закрійником.
16. Що будеш відкривати і закривати двері?
17. Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити
зручний і модний одяг.
18. А я хочу стати солістом.
19. Невже, сер, ви співаєте, як Басков?
20. Ну що ви, сер, я просто мрію солити
огірки і помідори. Хочу створити свою фірму.
21. А я вам чесно скажу: життя в школі
нашій чудове, яскраве і дуже цікаве.
І мрію я
давно про життя таке зняти кіно.
Всі: Кіно?
22. А що, панове, цікава ідея. А чи можна?
23. А чому б і ні. В мене і назва є «Як
підійшли ми до 5 класу».
24. Отже, досить розмовляти.
Увага! Час
прийшов мотор включати!
Х
Л О П У Ш К А !
– Кадр перший. Дубль перший «Маленькі –
гарненькі, прощавайте...»
7. Ми перегорнемо
листки
9. В той
день світило сонце ясно.
Життя шкільного
враз. Навколо
так було прекрасно.
Вже зараз ми
випускники, І
вчителька промовила звертання:
Але колись ішли до школи в
перший клас. «Ну що, розпочнемо навчання?».
8. Ну що, згадаємо, дівчата і
хлоп’ята, 10. Перший клас,
наш перший клас!
Чотири роки
нелегких?
Скільки
справ зустріло нас
Нехай почують мами й
тата,
Треба фрукти рахувати,
Що ми робили тут без них.
По
складах книжки читати.
11. Ох мороки було з
нами
14. До успіхів було
далеко,
Вчительці
багато,
Нам заважали балачки.
Як по 100
слів за
хвилину
І виявилось – ой, нелегко
Вчились ми
читати.
Писати палички й гачки.
12. А письмо – це справжні
муки:
15. Другий клас – пішла таблиця
Від напруги ниють
руки.
І вночі вона нам сниться.
Але ж увесь час
веди
Ми її вчимо, вчимо,
Знаки, літери,
склади.
На уроках «горимо»!
В зошита
задрались вуха,
Ніби він уважно
слуха.
16. Різні дії як насіли,
Розібрати їх не сила.
13. Потім крейдою писали –
Додавання,
віднімання,
Форми
білі-білі
стали!
Жарти, мінімум старання.
Хтось під
партою в
кутку
А от множити, ділити –
Робить
справу
нелегку:
Годі – браття говорити.
Все на
пальцях полічило,
Бо без них
лічить несила.
17. Стали вряд частини
мови.
20. Далі йде 4 клас.
Як багато, чесне
слово!
До ДПА готують нас.
Як би тут не
розгубитись
Грізно потяги
гудуть,
І хоча б чогось
навчитись!
Пароплави все пливуть...
Треба шлях порахувати,
18. Ми всі засвоїли
чудово:
Звідкись
час і швидкість взяти.
Прикметник,
суфікс,
дієслово.
Не задача – просто мрія:
Диктантів купу
написали.
Розбери
тут, яка дія!
Досвідченими
трохи стали.
Їздимо
ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті...
19. Ось і третій рік ми в школі
А сюрпризів ще
доволі.
21. Нелегкі завдання в мові:
Цифри вирівнялись
строєм,
Скільки звуків, букв у слові,
Як солдати перед
боєм.
Підмет, присудок знайди,
Скільки їх?
Не
полічиш,
Вірно речення склади,
Стулиш рота і
мовчиш.
З дієсловом розберись
А ще множити,
ділити –
І
відмінювать навчись....
Як же тут не
розгубитись.
Не питають, чи ти здібна,
Всім
же грамотність потрібна!!!
22. Ми росли і вчились в колективі жити,
Набували вміння,
навички й знання.
Пізнавали світ
ми, вчилися дружити,
Нам було цікаво й
весело щодня.
В
Е С Е Л
А
П Е Р Е Р В А
Х Л О П У Ш К А . Кадр другий.
Дубль перший «Побажання – пробачення».
23. Наш шкільний корабель помандрує по хвилях
Незнайомих до
нині цікавих наук.
Та місток
капітанський спустіє на хвилю,
Наша вчителька
перша залишається тут.
24. Людмила
Миколаївна! 25.Спасибі
за тепло, палку любов і ласку,
Прийміть від нас любов
палку і щиру, За добре слово,
віддану любов.
Ми дуже-дуже любим
Вас
Пробачте нам всі витівки, будь ласка,
Бажаєм Вам тепла, добра
і
миру, До
Вас ми повертатись будем знов
А самі йдем навчатись в
п’ятий клас.
26. Ми писати вчились, вчились малювати,
З піснею дружити,
друзів завели.
Ми усі навчились
з сонечком вставати,
В початковій
школі весело жили.
27. Нас навчала вчителька рідний край
любити,
Берегти
природу, ріки і поля.
Нам у
ріднім краю на землі цій жити,
І тому
найкраща всім – рідная земля!
28. Нас навчала вчителька працю поважати,
З добротою
в серці завжди йшла до нас.
Нас вона
навчала розуміти жарти
І тоді
сміявся весело весь клас.
29. Ще ми полюбили, коли в школі свято,
Кожен був
артистом, говорив слова.
Готувались
діти весело й завзято,
А в душі
звучала музика жива.
30. А у вікна школа заглядали весни,
Всі ми
підростали аж на цілий рік.
В
початковій школі так було чудесно,
Дням у ній
цікавим не вели ми лік.
31. І була нам вчителька, наче друга мама,
Всіх
навчала пестила і любила нас.
А тому
засвоєна нами вся програма,
І тому
здружився в школі весь наш клас.
32. Перші кроки в школі просто не даються.
Сміх тут був і
сльози, радість і печаль.
А сьогодні з
вчителем ми вже розстаємось,
І прощатись з нею
якось трохи жаль.
33. Незвичайно якось стислося серденько,
Спогади, як
хвилі, зрушились нараз,
Тож
давайте, друзі, вклонимось низенько,
Й подаруєм
квіти вчительці від нас!
Діти вклоняються і дарують квіти першій вчительці.
34. Наша перша вчителько, любе наше сонце!
Вам уклін
низенький і любов палку
Посилають
діти променем в віконце
І дарують
щиро пісеньку дзвінку.
Х Л О П У Ш К А . Кадр третій. Дубль перший
«Присвячу4ємо нашим вчителям!»
35. Ми всі закінчили
четвертий клас,
І старше життя
вже чекає на нас.
Але
ми сьогодні на нашому святі
Велике “спасибі” хочем сказати
Всім
вчителям в урочистий цей час
За
те, що навчали добре Ви нас !.
36. Спасибі керівництву школи
За те, що школа – дім наш рідний.
Не підведем її ніколи,
Її ми слави будем гідні.
37. Директор у школі –
фігура центральна.
Як кажуть в народі – всьому голова !
Директор на місці – то й школа у шані,
І як він скерує – так підуть діла !
Слово
надається директору школи. Вручаються квіти.
38. А у директора є права рука –
Так завучів в
народі називають.
Робота в них
зовсім не легка,
І всі про це у
школі знають.
За те щоб ви були
прихильні до нас,
Прийміть сьогодні
ці квіти від нас!
Слово завучам.
39. Спасибі усім, хто працює, у школі.
За ласку, увагу,
турботу й тепло.
Щоб ви ніколи не
хворіли,
Щоб в мирі і
достатку жили.
Сили вам, наснаги,
мужності й терпіння,
Щоб нерви не
псували деякі створіння.
Вручаються квіти решті присутнім вчителям і
працівникам.
Х Л О П У Ш К А . Кадр четвертий.
Дубль перший «Найрідніші – дякуємо!»
40. Ми до батьків
сказати хочем слово 42.
Із нами ви уроки вчили,
І привітати хочем від
душі.
І малювали, і лічили.
Бо без батьків чого ми в світі варті
? Хіба б ми все те
розв’язали,
Без маминої ласки і
тепла, Що
нам у школі задавали.
Без батьківської строгості і
жарту, 43. Писали з
нами твори вдома,
І без свого родинного
гнізда.
І як встигали, невідомо,
44. Нести домашнії
турботи,
При цьому готувати їсти,
Ходити на свою
роботу, Білизну
прати, місити тісто.
І залишатися на
диво
Красивими і
молодими! 45.
І правильно було б зробити:
Оцінку
кожну розділити.
41. Ви ж нас, як
пташат,
зростили, Бо
ваше сидіння і терпіння,
Давали дітям раду, як
могли.
А наше вперте неуміння
І в наших душах сонце
засвітили, Давали
добрі результати,
І крила для польоту нам
дали. Кохані
мами й мудрі тата.
46. Матусю, матусю
рідненька,
47.
Ночами, рідненька, не спала,
Життя дарувала
мені,
Коли я бувало хворів.
І сонечко в
синьому
небі,
Любов’ю мене лікувала
І росяні ранки
ясні.
Ще
краще від тих лікарів.
48. Як падала – ти
підіймала,
49. Хай щастя тобі усміхнеться,
Втирала сльозинки
рясні,
Хай все удається в житті.
І пестила, і
обіймала.
Хай квіти для тебе лиш квітнуть,
Минали і болі, й
жалі.
Хай ранки цвітуть золоті!
50. А я татові заздрю:
Як йому
пощастило,
Що моя мама
його полюбила.
Учитель. Позаздрити можна всім татам, що є
в цьому залі, бо їх полюбили ваші мами, бо у них виросли ось такі діти!
51. Дорогі
татусі!
53.
Рідні мами, рідні тата,
Нам потрібні
сьогодні і
завтра
Ми вітаєм Вас на святі.
Ваша сила і
честь,
Ми Вас любим щиро, щиро,
Ваші повні
наснаги серця!
Вам бажаєм щастя й миру.
502Мій любий
татусь!
55. Ви нас теж любіть рідненькі,
Він і столяр, і
слюсар,
Бо ми діти дорогенькі!
І шофер, і
електрик,
Хочем
бути на Вас схожі
І найкращий спортсмен.
І такі ж як ви хороші!
Любить мак\му,
комп’ютер, газети,
Та найбільше він
любить
мене! 54.
Ми любим Вас, кохані мами й тата,
Ми
Вам бажаємо здоров’ячка багато,
56. Любі
! Ми
хочемо, щоб Завжди Ви раділи,
Ми вам обіцяєм : учитись,
дружити, І щоб в житті ніколи не
хворіли.
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати рідість вам,
Любесеньким нашим батькам !
Учитель. На сьогоднішнє наше свято завітали
ще бабусі та дідусі, без яких ми б з вами зовсім не впоралися б.
57. Бабусі
кохані, найкращі у світі!
Безмежно вам вдячні усі ваші діти:
– За те, що
всі пустощі нам пробачали,
– За те, що
ніколи на нас не кричали,
– За те, що
ви каші й борщі нам варили,
– За те, що
ніколи ви нас не сварили,
– За те, що
навчали нас господарювати,
– За
тишу і спокій у затишній хаті.
– За те, що
ви є на цім білім світі
– Дай Бог Вам
як довше в житті не старіти!
58. Й до дідуся я іду по
науку: 59.
Ми любим бабцю, діда, маму й тата
Діду, дідуню,
навчи в світі жить! Ми Вам
бажаємо здоров’ячка багато,
Він на голівку
кладе свою
руку, Ми
хочем, щоб завжди Ви раділи,
Голос струмочком
сріблястим біжить. І щоб в житті ніколи не
старіли.
57. В день оцей, святковий і
чудовий, 58. За те, що раненько
вставали,
Нехай вам сонце ллє тепло до
ніг !
За те, що до школи водили,
Радості вам, щастя і
здоров’я
За те, що втоми ніколи не знали,
На роки й на довгий, довгий
вік.
Палке
вам, велике спасибі !
Слово надається батькам.
Х Л О П У Ш К А . Кадр 5. Дубль
перший «Зустріч».
Діти. 59. Швидко,
мов птахи, роки пролетіли,
Спогади гарні про
себе лишили.
Ми не
забудемо перший дзвінок,
Четвертого
класу останній урок.
Ми тепер
ідемо в п’ятий клас,
Далі будемо
продовжувати вчитись.
Але, хоч
зустрінемось не раз,
Цьому
більше вже не повторитись.
Вибігають
хлопчик і дівчинка
Х. Стійте, стійте! Ми не
розуміємо, що робимо !
Д. Не треба йти до
п’ятого класу !
. Х. Мені
говорили, що там стільки предметів ! Стільки
вчителів !
Д. У кожного свої
вимоги, свій характер!
Х. А
ми звикли до одного вчителя!
Д. А
там все треба самому робити!
Х. Задачі, важкі
теореми щодня доведеться учити!
Д. А
в історії так багато подій – зрозуміти і збагнути
зумій!
Х.
Біологія, хімія, інформатика, ДПЮ…
Д. Та що там
говорити, давайте залишимося у початковій школі!
Х. Я з задоволенням, та
хіба це можливо?
Учитель. Це дійсно не можливо... Час швидко плине. Ви вже
підросли.
Стали
самостійними. Чотири роки я вас опікала, в усьому допомагала,
А
тепер настала пора з вами попрощатися. Не сумуйте, бо мені теж сумно
І
жалко з вами розставатися, але час зупинити не можна. Ми будемо з
вами зустрічатися в школі, посміхатися один одному,
запитувати «як
справи».
Але я вже більше ніколи не зайду до вашого класу, як господарка.
Не бійтеся йти до старшої школи.
Всі
вчителі у нас
Майстри
– просто вищий клас.
За
невміння не карають,
Терпеливо
в усьому допомагають.
У
вас буде тепер нова мама.
Зустрічайте
: ……..( називає нових класних керівників).
60. Шановна вчителько нова!
За нас ви будьте певні,
Хоч ми рухливі і шумні,
Зате розумні й чемні!
63. Ми будемо учитись
на відмінно,
І з поведінкою все буде в нас гаразд.
Та ви прийміть нас із любов’ю тільки
І заведіть у п’ятий клас.
Батьки вручають каравай новому класному керівнику.
64. Настав
час дати клятву п’ятикласника.
Ми, учні 4 класу, що
переходимо до 5 класу, клянемось:
– Прибігати
до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.
Клянемось !
– З
вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб
не було
гальма. Клянемось
!
– Не доводити вчителів до
температури кипіння – 100 С. Клянемося !
– Бути
швидким. Але не підвищувати швидкості до 60
км/год при пере-
суванні по шкільних
коридорах. Клянемося !
– Витягувати
із учителів не жили. Витискувати не піт,
а міцні знання
і
навички. Клянемося
!
– Плавати тільки на
“добре” і “відмінно” у морі знань, пірнаючи
до самих
глибин. Клянемося!
- Із
гідністю донести високе звання “Учень Радянськослобідської
школи» до закінчення навчання!
Клянемося!
Клянемося! Клянемося!
Вчитель. Ось такі
вони, наші діти, сьогоднішні четверокласники.
Чотири
роки гріли ми їх своїм теплом, вчили розуму
і
добру. Тепер настає ваш час. Прийміть їх
під свої крила,
продовжуйте плекати і розвивати все те
краще, що посі-
яли в них ми з батьками. Ведіть
їх далі по нелегкій
шкільній стежині.
До дітей підходить маленька
дівчинка з повітряною кулько в руці.
Учениця. Ти хто ?
Дівчинка. Я твоє
дитинство. Сьогодні я залишаю тебе.
Учениця. Почекай, не
йди. Залишись ще хоч трохи.
Дівчинка. Не хвилюйся. Я приходитиму
до тебе у снах.
Учениця. Я тебе
ніколи не забуду !
Дівчинка. Прощавай ! ! !
Дівчинка віддає кульку
учениці. Класоводи роздають кульки
решті учнів з побажаннями
на майбутнє.
Х Л О П У Ш К А . Кадр 6. Дубль
перший «Початкова школо, прощавай!»
Учні. 65.
Чотири роки сплитвло за водою,
І виросли ми із тобою,
Так лине і лине цей час,
Вже 5 клас чекає на нас!
66. Ми росли і вчились в
колективі жити,
Набували вміння, навички й знання.
Пізнавали світ ми, вчилися дружити,
Нам було цікаво й весело щодня.
67. Ми в нові науки радо поринали.
Вчилися учитись і до мрії йти.
Світ
наш надзвичайний добре пізнавали
І хотіли дуже швидше підрости.
68. Як добре, що
сьогодні з нами
Учителі, і тата, й мами.
Ми
ж не дорослі, ми ще діти,
Хоч
нас так важко зрозуміти.
69. Стелися нам,
дорого ясна,
Весела, довга і прекрасна,
В
здоров’ї добрім, в мирі, в дружбі
На
цій шкільній нелегкій службі.
70.
Ось і закінчується наше свято. Але ми
й досі не знаємо,
як назвати його. Бо назвати
можна по-різному, але найкра-
ще, ми думаємо, “Прощавай ,
маленька країно дитинства”.
Діти
танцюють вальс.
Учитель. Раніше
мати, коли віряджала в дорогу дитину,
як обе-
ріг
дарувала їй рушник, щоб приносив він
їй щастя, до-
статок. Тому зараз, на правах другої матері, я
хочу подарувати дітям невеличкий оберіг і побажати:
Вчитель. Хай
щедрою буде дорога від Бога,
Рівненько стелиться життєва дорога,
А десь через роки, при тихій розмові,
Згадайте хоч словом класи початкові.
Учень. Опустіла
наша школа,
В коридорах тишина.
Радість, весело довкола,
Бо канікул вже пора.
Ми повернемось не скоро,
Щоб зібратись дружним колом.
Школо, ми з тобою не прощаємось,
Назавжди не покидаємо тебе,
Просто кажем: «Школо, до побачення,
Здрастуй, літо золоте!».
В коридорах тишина.
Радість, весело довкола,
Бо канікул вже пора.
Ми повернемось не скоро,
Щоб зібратись дружним колом.
Школо, ми з тобою не прощаємось,
Назавжди не покидаємо тебе,
Просто кажем: «Школо, до побачення,
Здрастуй, літо золоте!».
Вручення дітям «Дипломів» та медалей, грамот.
Перший клас, перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.
А письмо — це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час пиши
Знаки, літери, склади!
(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється
напис «2012».)
Учитель. У цьому році ви дружно перейшли до 2-го
класу.
(Учні декламують вірші.)
Другий клас — пішла таблиця,
І ночами стала сниться,
Ми її вчимо, вчимо,
А на уроках — мовчимо.
Різні дії як насіли —
Розібратись нема сили!
Додавання, віднімання —
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити.
(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється
напис «2013».)
Учитель. Ось ви вже в третьому класі.
(Учні декламують вірші.)
Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.
Цифри порівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.
Скільки тут їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще множити, ділити...
Мозок можна розгубити!
(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється
напис «2014».)
Учитель. Ось четвертий дзвінок вас у дорогу покликав.
Нарешті ви в 4-му класі.
(Учні декламують вірші.)
Учитель. Далі йде 4-й клас.
Учні. До ДПА готують нас.
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть...
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задача — просто мрія:
Розбери тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті...
Нелегкі завдання в мові
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади,
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись..
Не питаюсь, чи ти здібна,
Всім же грамотність потрібна!!!
І читання далі мчить,
В ньому майже кожна мить
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
Казки, вірш, оповідання
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
Казки, вірш, оповідання
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.
Вчитель. А зараз наші учні отримають свої перші
дипломи випускників початкової школи. (Вручення дипломів)
Яке воно завтра, що скоро прийде.
Чи кожен із нас, своє щастя знайде.
Збуваються мрії, збуваються сни
І треба чекати своєї весни.
Летять безтурботно дитячі літа.
Найкраща у світі пора золота.
Матусина ласка і дому тепло –
Усе це на серце з любов’ю лягло.
Нам завтрашній день усміхнеться привітно,
Відкриє для нас найдорожчі світи.
О, мрія дитяча, така заповітна,
Зорею своєю нам завжди світи.
Прийшов час закінчувати свято.
Ми вдячні всім, хто з нами тут.
Бажаєм щастя вам, здоров’я, радості багато,
Щоб вік ваш довгим і безжурним був
Прощай, четвертий клас
І
ІІ
Всміхається промінь із
вікон,
Сьогодні і радісно, і
щемно,
У росах купається
травень.
Ще стільки іти нам
землею,
В клас день заглядає
привітний,
І треба учитися ще нам,
Як вчителька наша,
ласкавий
Але без найкращої неї.
Краєчком лиш ока
помітиш
Краєчком лиш ока помітим
Красу цю пресвітлу,
погідну.
Красу цю пресвітлу, погідну.
Сьогодні усмішки і
квіти
Сьогодні усмішки і квіти
Даруємо вчительці
рідній
Даруємо
вчительці рідній.
Приспів:
Прощай, прощай, четвертий клас,
Ти замалий уже для нас.
Та ми вернемося, вернемося не раз
Думками в наш четвертий клас.
Прощавай, четвертий клас,
За тобою ми сумуємо,
Але добрий настрій в нас:
Ми співаємо і танцюємо.
Швидко чотири роки минули,
Згадаємо їх ще не раз!
Такі стоїмо ми дорослі,
Четвертий закінчили клас.
Молодша школо, прощавай!
Ми не повернемось, бувай!
Наступний крок наш – п’ятий клас.
Не буде соромно за нас.
Бо старанно ми будем вчитись.
Ніколи й трохи не лінитись.
Ми в дитячих серцях
Погляд ваш збережемо.
Ми не згаяли час –
Ми не раз доведемо.
Ми сьогодні сумні –
Час останній спливає,
Ключ малят – журавлів
Рідний клас залишає
Маленька пташина
З гнізда вилітає,
Розправивши крила,
У небо злітає.
Вчитель.
А ви летіть собі, летіть…
Від болю і розлуки не впадіть!
Летіть та білих крилець не ламайте,
А, падаючи, знову підіймайтесь.
Зустрічному дозвольте обігріться.
На біль свій,втому усміхніться.
Хороших друзів завжди вибирайте,
Своїх батьків ніколи не цурайтесь.
З любові й болю зіткане життя…
Цьому, що є, не буде забуття,
А ви летіть…Додому повертайтесь,
Та на минуле часом оглядайтесь.
А зараз для наших дорогих
випускників прозвучить їх перший шкільний вальс, який вони будуть танцювати разом
зі своїми батьками.
(Учні танцюють вальс з батьками).
На цьому наш випускний ранок закінчується, всім
дякуємо за увагу та бажаємо всього найкращого.
Веселі
смішинки.
Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:
— Ой, не можу, зараз вмру!
Підходить хлопчик, питає:
— Петрику, що сталось? Тобі погано?
— Ой, нема чим дихати, вмираю...
— Ти захворів?
— Не можу, ой, ой, змучився....
— Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).
— Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.
Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:
— Ой, не можу, зараз вмру!
Підходить хлопчик, питає:
— Петрику, що сталось? Тобі погано?
— Ой, нема чим дихати, вмираю...
— Ти захворів?
— Не можу, ой, ой, змучився....
— Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).
— Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.
– Чим відрізняються свійські тварини від
диких ?
– Дикі
тварини нікому добровільно не віддають молоко та яйця.
– Ти біжиш, ви біжите. Він чи
вона біжить.
Питання вам задам просте:
який це час скажіть ?
Миколка руку від плеча зметнув угору враз.
– Я
знаю, знаю, що за час.
Це коли перерва
в нас.
Скрутне положення
— Віто , скільки сім на сім?
— Та, здається, 47
— Ну, а вісім на чотири?
— Небагато — 44.
А пізніше у спортзалі
Віта подругам казала:
— В нас скрутне положення,
Бо таблиці множення
Наша вчителька не знає,
Кожен день мене питає.
— Віто , скільки сім на сім?
— Та, здається, 47
— Ну, а вісім на чотири?
— Небагато — 44.
А пізніше у спортзалі
Віта подругам казала:
— В нас скрутне положення,
Бо таблиці множення
Наша вчителька не знає,
Кожен день мене питає.
Ми з вами вчилися і вчилися, а що робили наші мами Й
татусі? Я пропоную провести змагання з нашими батьками «Відгадай загадку»
Настав січень, розпустилися три ромашки, потім ще одна. Скільки квітів розпустилося? (Жодної)
Що на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерево)
В озері 3 риби і 7 раків. Скільки риб в озері? (Жодної)
Що це у воді водиться, з хвостом родиться. А як виростає, хвіст відпадає? (Дається 4 варіанти відповіді: риба, рак, жаба, кит. Правильна відповідь жаба)
Що трапилося 31 лютого? (31 лютого не буває)
Чим можна до неба докинути? (4 варіанти відповіді м’ячем, поглядом, стрілою, каменем. Правильна відповідь поглядом)
У матері п’ять дочок, у кожній по одному брату. Скільки всього дітей у матері? (6)
Хто плаває швидше: каченя чи курча? (Каченя, адже курча не вміє плавати)
Яке колесо при різкому повороті автомобіля не обертається? (Запасне)
Настав січень, розпустилися три ромашки, потім ще одна. Скільки квітів розпустилося? (Жодної)
Що на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерево)
В озері 3 риби і 7 раків. Скільки риб в озері? (Жодної)
Що це у воді водиться, з хвостом родиться. А як виростає, хвіст відпадає? (Дається 4 варіанти відповіді: риба, рак, жаба, кит. Правильна відповідь жаба)
Що трапилося 31 лютого? (31 лютого не буває)
Чим можна до неба докинути? (4 варіанти відповіді м’ячем, поглядом, стрілою, каменем. Правильна відповідь поглядом)
У матері п’ять дочок, у кожній по одному брату. Скільки всього дітей у матері? (6)
Хто плаває швидше: каченя чи курча? (Каченя, адже курча не вміє плавати)
Яке колесо при різкому повороті автомобіля не обертається? (Запасне)
Немає коментарів:
Дописати коментар