СЦЕНАРІЙ Випускного балу 4 класу

С  Ц  Е  Н  А  Р  І  Й
Випускного  балу  4 класу  
 Прямуй, дитино, в добру путь,
                У світ де вчаться і ростуть!
                Розумна і щаслива будь,
                А перші кроки не зебудь!

Свято відбувається в прикрашеній кульками залі. 
               Мета.   Виховувати у дітей повагу до школи; розвивати інтерес до навчання у старшій школі, пам’ять, мислення, артистизм, виразність мовлення; підбити підсумки роботи класної родини за чотири роки навчання та підготувати учнів до переходу у 5 клас; висловити подяку дирекції школи, працівникам школи, батькам та дітям.
Вчитель.         Добрий день вам, всі наші гості!
                         Гарне свято прийшло до нас!
                         Так світло й урочисто в цьому залі,
                         Повсюди кульки яскраві висять!
                         Сьогодні тут ми з вами зібрались
                         В життя проводжати своїх журавлят.
              Злинь же, музико, в небо гучніше,
              В добру пору лунай, в добрий час!
              Вище голови!  Йдіть веселіше,
              Ми ласкаво запрошуєм вас!
Із нагоди закінчення початкової школи  зустрічайте винуватців цієї події.....

Під музику і оплески до зали заходять четвертокласники.

Вчитель.  Знайомтесь, якщо ви, звичайно, незнайомі.
Діти  (по черзі) – Веселий!
–       Дружній!
–       Пустотливий!
–       Трішки галасливий,
–       Але опанувавший усі науки початкової школи...
Всі:            4 клас.
Діти     1.  Любі наші мами й тата,                          2. Зібрались дружно ми на свято,
                  Найрідніші в світі.                                       Схвильовані, як в перший раз,
                  Вас вітають в цьому залі                             Щоб про здобутки розказати
                  Милі ваші діти!                                            І перейти у 5 клас!
3.    У нас у всіх святковий настрій,                        4.  Тож прощавай, четвертий клас!
       Ми всі схвильовані украй.                                    Ти замалий уже для нас!
       «Середня школо, - скажем, - здрастуй!                  Та ми повернемсь ще не раз
        А початкова – прощавай!»                                     Думками в наш четвертий клас!
  5.       Ці чотири роки всі ми разом йшли,          6. Сьогодні ж свято це – для нас!
            Хвилювання й радість поділяли!                  Лунає музика – для нас!
            Разом і навчались,  і росли,                            В садках бузок зацвів – для нас!
            І свята всі дружно відзначали!                       І сонця промінь – теж для нас!

 7.  Хай музика лунає дзвінко,
     І тоне в квітах урочистий зал.
     Ми починаємо наш перший –
Всі:     Випускний бал.

Хлопці саджають дівчат і вертаються на сцену.     Вихід джентельменів.
1.  Панове, невже у нас випускний?
2.  Так, сер, чотири роки – це не жарт!
3.  А пам’ятаєте, який бал у нас був на новий рік?
4.  А яке гарне було родинне свято?
5.  А як ми вчилися прибирати клас, підмітати шкільне подвір’я?
6. А пам’ятаєте, панове, якими малюками прийшли ми в перший клас, нічого не вміли.
7.  Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.
8.   О може і не сім, подивимось, що вирішить Верховна Рада.
9.   Тим паче все попереду.
10.   А от я довго сумував за дитячим садком.
11.   А тепер?
12.   А тепер довго буде сумувати за початковою школою.
13.   А яка у вас, панове, заповітна мрія?
14.   Я. Панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.
15.   А я буду закрійником.
16.   Що будеш відкривати і закривати двері?
17.   Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.
18.   А я хочу стати солістом.
19.   Невже, сер, ви співаєте, як Басков?
20.   Ну що ви, сер, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму.
21.   А я вам чесно скажу: життя в школі нашій чудове, яскраве і дуже цікаве.
        І мрію я давно про життя таке зняти кіно.
Всі:  Кіно?
22.  А що, панове, цікава ідея. А чи можна?
23.  А чому б і ні.  В мене і назва є «Як підійшли ми до 5 класу».
24.  Отже, досить розмовляти.
       Увага! Час прийшов мотор включати!
                                              Х  Л  О  П  У  Ш  К  А !
 – Кадр перший. Дубль перший «Маленькі – гарненькі, прощавайте...»

7.  Ми перегорнемо листки                               9.  В той день світило сонце ясно.
     Життя шкільного враз.                                        Навколо так було прекрасно.
     Вже зараз ми випускники,                            І вчителька промовила звертання:
     Але колись ішли до школи в перший клас.   «Ну що, розпочнемо навчання?».

8.  Ну що, згадаємо, дівчата і хлоп’ята,        10.  Перший клас, наш перший клас!
     Чотири роки нелегких?                                           Скільки справ зустріло нас
     Нехай почують мами й тата,                                       Треба фрукти рахувати,
     Що ми робили тут без них.                                     По складах книжки читати.


11.   Ох мороки було з нами                             14.   До успіхів було далеко,        
        Вчительці багато,                                                  Нам заважали балачки.
        Як по 100 слів за хвилину                                     І виявилось – ой, нелегко
        Вчились ми читати.                                                Писати палички й гачки.

12.  А письмо – це справжні муки:              15.  Другий клас – пішла таблиця
       Від напруги ниють руки.                              І вночі вона нам сниться.
       Але ж увесь час веди                                     Ми її вчимо, вчимо,
       Знаки, літери, склади.                                    На уроках  «горимо»!
       В зошита задрались вуха,
       Ніби він уважно слуха.                          16.  Різні дії як насіли,
                                                                               Розібрати їх не сила.
13.   Потім крейдою писали –                             Додавання, віднімання,
        Форми білі-білі стали!                                 Жарти, мінімум старання.
        Хтось під партою в кутку                           А от множити, ділити –
        Робить справу нелегку:                               Годі – браття говорити.
        Все на пальцях полічило,
        Бо без них лічить несила.

17.  Стали вряд частини мови.                       20.   Далі йде 4 клас.
       Як багато, чесне слово!                                   До ДПА готують нас.
       Як би тут не розгубитись                               Грізно потяги гудуть,
       І хоча б чогось навчитись!                          Пароплави все пливуть...
                                                                               Треба шлях порахувати,
18.  Ми всі засвоїли чудово:                                Звідкись час і швидкість взяти.
       Прикметник, суфікс, дієслово.                    Не задача – просто мрія:
       Диктантів купу написали.                           Розбери тут, яка дія!
       Досвідченими трохи стали.                        Їздимо ми по планеті 
                                                                               Шляхом, морем, на ракеті...
19.  Ось і третій рік ми в школі
       А сюрпризів ще доволі.                             21.  Нелегкі завдання в мові:
       Цифри вирівнялись строєм,                              Скільки звуків, букв у слові,
       Як солдати перед боєм.                                       Підмет, присудок знайди,
       Скільки їх?  Не полічиш,                                   Вірно речення склади,
       Стулиш рота і мовчиш.                                      З дієсловом розберись
       А ще множити, ділити –                                     І відмінювать навчись....
       Як же тут не розгубитись.                                Не питають, чи ти здібна,
                                                                              Всім же грамотність потрібна!!!

22.  Ми росли і вчились в колективі жити,
       Набували вміння, навички й знання.
       Пізнавали світ ми, вчилися дружити,
       Нам було цікаво й весело щодня.


                           В  Е  С  Е  Л  А                П  Е  Р  Е  Р  В  А 

Х Л О П У Ш К А .    Кадр другий. Дубль перший  «Побажання – пробачення».

23.  Наш шкільний корабель помандрує по хвилях
       Незнайомих до нині цікавих наук.
       Та місток капітанський спустіє на хвилю,
       Наша вчителька перша залишається тут.

24. Людмила Миколаївна!                     25.Спасибі за тепло, палку любов і ласку, 
      Прийміть від нас любов палку і щиру,         За добре слово, віддану любов.
      Ми дуже-дуже любим Вас                     Пробачте нам всі витівки, будь ласка,
      Бажаєм Вам тепла, добра і миру,             До Вас ми повертатись будем знов
      А самі йдем навчатись в п’ятий клас.

26.  Ми писати вчились, вчились малювати,
       З піснею дружити, друзів завели.
       Ми усі навчились з сонечком вставати,
       В початковій школі весело жили.

27.   Нас навчала вчителька рідний край любити,
        Берегти природу, ріки і поля.
        Нам у ріднім краю на землі цій жити,
        І тому найкраща всім – рідная земля!

28.   Нас навчала вчителька працю поважати,
        З добротою в серці завжди йшла до нас.
        Нас вона навчала розуміти жарти
        І тоді сміявся весело весь клас.

29.   Ще ми полюбили, коли в школі свято,
        Кожен був артистом, говорив слова.
        Готувались діти весело й завзято,
        А в душі звучала музика жива.

30.   А у вікна школа заглядали весни,
        Всі ми підростали аж на цілий рік.
        В початковій школі так було чудесно,
        Дням у ній цікавим не вели ми лік.

31.   І була нам вчителька, наче друга мама,
        Всіх навчала пестила і любила нас.
        А тому засвоєна нами вся програма,
        І тому здружився в школі весь наш клас.

32.  Перші кроки в школі просто не даються.
       Сміх тут був і сльози, радість і печаль.
       А сьогодні з вчителем ми вже розстаємось,
       І прощатись з нею якось трохи жаль.

33.   Незвичайно якось стислося серденько,
        Спогади, як хвилі, зрушились нараз,
        Тож давайте, друзі, вклонимось низенько,
        Й подаруєм квіти вчительці від нас!

Діти вклоняються і дарують квіти першій вчительці.

34.   Наша перша вчителько, любе наше сонце!
        Вам уклін низенький і любов палку
        Посилають діти променем в віконце
        І дарують щиро пісеньку дзвінку.

Х Л О П У Ш К А .  Кадр третій. Дубль перший «Присвячу4ємо нашим вчителям!»

35.  Ми  всі  закінчили  четвертий  клас,
         І  старше  життя  вже  чекає  на  нас.
        Але  ми  сьогодні  на  нашому  святі
        Велике  “спасибі”  хочем  сказати
        Всім  вчителям  в  урочистий  цей  час
        За  те,  що  навчали  добре  Ви  нас !.

36. Спасибі  керівництву  школи
         За  те,  що  школа – дім  наш  рідний.
          Не  підведем  її  ніколи,
         Її  ми  слави  будем  гідні.

37.   Директор  у  школі – фігура  центральна.
           Як  кажуть  в  народі – всьому  голова !
           Директор  на  місці – то  й  школа  у  шані,
           І  як  він  скерує – так  підуть  діла !

          Слово надається директору школи.   Вручаються квіти.

38.  А у директора є права рука –
       Так завучів в народі називають.
       Робота в них зовсім не легка,
       І всі про це у школі знають.
       За те щоб ви були прихильні до нас,
       Прийміть сьогодні ці квіти від нас!

                   Слово завучам.

39.  Спасибі усім, хто працює,  у школі.
       За ласку, увагу, турботу й тепло.
       Щоб ви ніколи не хворіли,
       Щоб в мирі і достатку жили.
       Сили вам, наснаги, мужності й терпіння,
       Щоб нерви не псували деякі створіння.

  Вручаються квіти решті присутнім вчителям і працівникам.

Х Л О П У Ш К А .   Кадр четвертий. Дубль перший  «Найрідніші – дякуємо!»

40.    Ми  до  батьків  сказати  хочем  слово             42.  Із нами ви уроки вчили,
             І  привітати  хочем  від  душі.                                  І малювали, і лічили.
         Бо  без  батьків  чого  ми  в  світі  варті ?          Хіба б ми все те розв’язали,
             Без  маминої  ласки  і  тепла,                                Що нам у школі задавали.
             Без  батьківської  строгості  і  жарту,         43. Писали з нами  твори вдома,
             І  без  свого  родинного  гнізда.                          І як встигали, невідомо,
    44.  Нести домашнії турботи,                                         При цьому готувати їсти,
           Ходити на свою роботу,                                       Білизну прати, місити тісто.
           І залишатися на диво                                                                              
            Красивими і молодими!                               45.  І правильно було б зробити:
                                                                                        Оцінку кожну розділити.
41.   Ви  ж  нас,  як  пташат,  зростили,                  Бо ваше сидіння і терпіння,
            Давали  дітям  раду,  як  могли.                            А наше вперте неуміння
            І  в  наших  душах  сонце  засвітили,                Давали добрі результати,
            І  крила  для  польоту  нам  дали.                      Кохані мами й мудрі тата.
     
46.  Матусю, матусю рідненька,                      47.  Ночами, рідненька, не спала,
       Життя дарувала мені,                                          Коли я бувало хворів.
       І сонечко в синьому небі,                                    Любов’ю мене лікувала
       І росяні ранки ясні.                                              Ще краще від тих лікарів.

48.  Як падала – ти підіймала,                          49.  Хай щастя тобі усміхнеться,
       Втирала сльозинки рясні,                                 Хай все удається в житті.
       І пестила, і обіймала.                                        Хай квіти для тебе лиш квітнуть,
       Минали і болі, й жалі.                                       Хай ранки цвітуть золоті!
                       


50.   А я татові заздрю:
        Як йому пощастило,
        Що моя мама його полюбила. 

Учитель.  Позаздрити можна всім татам, що є в цьому залі, бо їх полюбили ваші мами, бо у них виросли ось такі діти!

51.  Дорогі татусі!                                                53.  Рідні мами, рідні тата,
       Нам потрібні сьогодні і завтра                           Ми вітаєм Вас на святі.
       Ваша сила і честь,                                                Ми Вас любим щиро, щиро,
       Ваші повні наснаги серця!                                   Вам бажаєм щастя й миру.

502Мій любий татусь!                                        55.  Ви нас теж любіть рідненькі,
       Він і столяр, і слюсар,                                           Бо ми діти дорогенькі!
       І шофер, і електрик,                                              Хочем бути на Вас схожі
       І найкращий спортсмен.                                    І такі ж як ви хороші!
       Любить мак\му, комп’ютер, газети,
       Та найбільше він любить мене!             54.  Ми любим Вас, кохані мами й тата,
                                                                  Ми Вам бажаємо здоров’ячка багато,
56.   Любі !                                                    Ми хочемо, щоб Завжди Ви раділи,
          Ми  вам  обіцяєм :  учитись,  дружити,        І щоб в житті ніколи не хворіли.
          Гарні  оцінки  додому  носити,
          Щоб  дарувати  рідість  вам,
          Любесеньким   нашим  батькам !
Учитель.  На сьогоднішнє наше свято завітали ще  бабусі та дідусі, без яких ми б з вами зовсім не впоралися б.

       57.  Бабусі кохані, найкращі у світі!
              Безмежно вам вдячні усі ваші діти:
–       За те, що всі пустощі нам пробачали,
–       За те, що ніколи на нас не кричали,
–       За те, що ви каші й борщі нам варили,
–       За те, що ніколи ви нас не сварили,
–       За те, що навчали нас господарювати,
–        За тишу і спокій у затишній хаті.
–       За те, що ви є на цім білім світі
–       Дай Бог Вам як довше в житті не старіти!

58.  Й до дідуся я іду по науку:               59.  Ми любим бабцю, діда, маму й тата
       Діду, дідуню, навчи в світі жить!         Ми Вам бажаємо здоров’ячка багато,
       Він на голівку кладе свою руку,              Ми хочем, щоб завжди Ви раділи,
       Голос струмочком сріблястим біжить.         І щоб в житті ніколи не старіли.






                                              
 57.  В день оцей, святковий і чудовий,      58.  За те, що раненько вставали,        
     Нехай вам сонце ллє тепло до ніг !                    За те, що до школи водили,
     Радості вам, щастя і здоров’я                            За те, що втоми ніколи не знали,
     На роки й на довгий, довгий вік.                        Палке вам, велике спасибі ! 

          Слово надається батькам.

Х Л О П У Ш К А .   Кадр 5. Дубль перший «Зустріч».

        Діти.      59.   Швидко,  мов  птахи,  роки  пролетіли,
                               Спогади  гарні  про  себе  лишили.
                                Ми  не  забудемо  перший  дзвінок,
                                Четвертого  класу  останній  урок.
                                Ми  тепер  ідемо  в  п’ятий  клас,
                               Далі  будемо  продовжувати  вчитись.
                               Але,  хоч  зустрінемось  не  раз,
                               Цьому  більше  вже  не  повторитись.
                              
                        Вибігають  хлопчик і дівчинка
            Х.    Стійте,  стійте!  Ми  не  розуміємо,  що    робимо  !
              Д.        Не треба йти  до  п’ятого  класу !
    .      Х.         Мені говорили, що там  стільки  предметів !   Стільки  вчителів !
Д.    У  кожного  свої  вимоги,  свій  характер!
Х.        А  ми  звикли  до  одного  вчителя!
Д.        А  там  все  треба  самому  робити!
Х.    Задачі,  важкі  теореми  щодня    доведеться  учити!
Д.        А  в  історії  так  багато  подій – зрозуміти і збагнути зумій!
Х.        Біологія,  хімія,  інформатика,  ДПЮ…
Д.    Та  що  там говорити,  давайте залишимося у початковій школі!
Х.     Я з задоволенням, та хіба це можливо?

             Учитель.    Це дійсно не можливо... Час швидко плине. Ви вже підросли.
                                    Стали самостійними. Чотири роки я вас опікала, в усьому допомагала,
                    А тепер настала пора з вами попрощатися. Не сумуйте, бо мені теж сумно
                    І жалко з вами розставатися, але час зупинити не можна. Ми будемо з
                    вами зустрічатися в школі, посміхатися один одному, запитувати «як
                   справи». Але я вже більше ніколи не зайду до вашого класу, як господарка.
                   Не бійтеся йти до старшої школи.  
                                    Всі  вчителі  у  нас
                                  Майстри – просто  вищий  клас.
                                  За  невміння  не  карають,
                                 Терпеливо  в  усьому  допомагають.
                                 У  вас  буде  тепер  нова  мама.
                       Зустрічайте :  ……..( називає  нових  класних  керівників).
                
60.    Шановна  вчителько нова!
           За  нас  ви  будьте  певні,
           Хоч  ми  рухливі  і  шумні,
           Зате  розумні  й  чемні!

63.   Ми  будемо  учитись  на  відмінно,
           І  з  поведінкою  все  буде  в  нас  гаразд.
          Та  ви  прийміть  нас  із  любов’ю  тільки
           І  заведіть  у  п’ятий  клас.

Батьки вручають каравай новому класному керівнику.

 64.      Настав  час  дати  клятву  п’ятикласника.

Ми,  учні  4  класу,  що  переходимо  до  5  класу,  клянемось:
–                   Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.
Клянемось !
–                   З  вовчим  апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб
не  було  гальма.             Клянемось !
 – Не  доводити  вчителів до температури кипіння – 100 С.      Клянемося !
–                   Бути швидким.  Але  не  підвищувати  швидкості до 60 км/год  при  пере-
суванні  по  шкільних  коридорах.      Клянемося !   
–                   Витягувати  із  учителів  не  жили.  Витискувати  не  піт, а  міцні  знання
і  навички.                            Клянемося !
 – Плавати  тільки  на  “добре”  і  “відмінно”  у  морі  знань,  пірнаючи
до  самих  глибин.               Клянемося!
-              Із  гідністю донести високе звання  “Учень Радянськослобідської
школи»  до  закінчення  навчання! 
Клянемося!    Клянемося!     Клянемося!
                                      
Вчитель.   Ось  такі  вони,  наші  діти,  сьогоднішні  четверокласники.
                Чотири  роки  гріли  ми  їх  своїм  теплом,  вчили  розуму  і
                добру.  Тепер  настає  ваш  час. Прийміть  їх  під  свої  крила, 
                продовжуйте  плекати  і  розвивати  все  те  краще,  що  посі-
                яли  в  них  ми  з  батьками.  Ведіть  їх  далі  по  нелегкій
                шкільній  стежині.

До  дітей  підходить  маленька  дівчинка  з  повітряною  кулько в  руці. 
Учениця.    Ти  хто ?
Дівчинка.   Я  твоє  дитинство.  Сьогодні я залишаю тебе.
Учениця.    Почекай,  не  йди.  Залишись  ще  хоч  трохи.
Дівчинка.  Не  хвилюйся.  Я приходитиму до тебе у снах.
Учениця.    Я  тебе  ніколи  не  забуду !
Дівчинка.   Прощавай ! ! !

Дівчинка  віддає  кульку  учениці.  Класоводи  роздають  кульки
решті  учнів  з  побажаннями  на  майбутнє.

 Х Л О П У Ш К А .  Кадр 6. Дубль перший «Початкова школо, прощавай!»

Учні.     65.   Чотири роки сплитвло за водою,
                       І виросли ми із тобою,
                       Так лине і лине цей час,
                        Вже 5 клас чекає на нас!

66.      Ми росли і вчились в колективі жити,
           Набували вміння, навички й знання.
           Пізнавали світ ми, вчилися дружити,
           Нам було цікаво й весело щодня.

67.    Ми в нові науки радо поринали.
         Вчилися учитись і до мрії йти.
         Світ наш надзвичайний добре пізнавали
          І хотіли дуже швидше підрости.

68.    Як  добре,  що  сьогодні  з  нами
         Учителі,  і  тата,  й  мами.
        Ми  ж  не  дорослі,  ми  ще  діти,
        Хоч  нас  так  важко  зрозуміти.
                                         
69.     Стелися  нам,  дорого  ясна,
         Весела,  довга  і  прекрасна,
        В  здоров’ї  добрім,  в  мирі,  в  дружбі
        На  цій  шкільній  нелегкій  службі.

70.           Ось  і  закінчується  наше  свято.  Але  ми  й  досі  не  знаємо,
як  назвати  його. Бо  назвати  можна  по-різному,  але  найкра-
ще,  ми  думаємо,  “Прощавай , маленька  країно  дитинства”.

      Діти  танцюють  вальс.

 Учитель.   Раніше  мати,  коли  віряджала  в  дорогу  дитину,  як  обе-
                ріг  дарувала  їй  рушник,  щоб  приносив  він  їй  щастя,  до-
                статок.  Тому    зараз,  на правах другої матері, я хочу подарувати дітям невеличкий оберіг і побажати:

 Вчитель.        Хай  щедрою  буде  дорога  від  Бога,
                    Рівненько  стелиться  життєва  дорога,
                    А  десь  через  роки,  при  тихій  розмові,
                    Згадайте  хоч  словом  класи  початкові.

Учень.       Опустіла наша школа,
                      В коридорах тишина.
                     Радість, весело довкола,
                     Бо канікул вже пора.
                     Ми повернемось не скоро,
                    Щоб зібратись дружним колом.
                    Школо, ми з тобою не прощаємось,
                   Назавжди не покидаємо тебе,
                   Просто кажем: «Школо, до побачення,
                   Здрастуй, літо золоте!».

 Вручення дітям «Дипломів» та медалей, грамот.


Перший клас, перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.

А письмо — це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час пиши
Знаки, літери, склади!
(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2012».)

Учитель. У цьому році ви дружно перейшли до 2-го класу.
(Учні декламують вірші.)

Другий клас — пішла таблиця,
І ночами стала сниться,
Ми її вчимо, вчимо,
А на уроках — мовчимо.

Різні дії як насіли —
Розібратись нема сили!
Додавання, віднімання —
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити.
(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2013».)

Учитель. Ось ви вже в третьому класі.
(Учні декламують вірші.)
Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.
Цифри порівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.
Скільки тут їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще множити, ділити...
Мозок можна розгубити!
(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2014».)

Учитель. Ось четвертий дзвінок вас у дорогу покликав.
Нарешті ви в 4-му класі.
(Учні декламують вірші.)

 Учитель. Далі йде 4-й клас.
Учні. До ДПА готують нас.
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть...
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задача — просто мрія:
Розбери тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті...

Нелегкі завдання в мові
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади,
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись..
Не питаюсь, чи ти здібна,
Всім же грамотність потрібна!!!

  І читання далі мчить,
В ньому майже кожна мить
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
Казки, вірш, оповідання
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.

Вчитель. А зараз наші учні отримають свої перші дипломи випускників початкової школи. (Вручення дипломів)

Яке воно завтра, що скоро прийде.
Чи кожен із нас, своє щастя знайде.
Збуваються мрії, збуваються сни
І треба чекати своєї весни.

Летять безтурботно дитячі літа.
Найкраща у світі пора золота.
Матусина ласка і дому тепло –
Усе це на серце з любов’ю лягло.


Нам завтрашній день усміхнеться привітно,
Відкриє для нас найдорожчі світи.
О, мрія дитяча, така заповітна,
Зорею своєю нам завжди світи.

Прийшов час закінчувати свято.
Ми вдячні всім, хто з нами тут.
Бажаєм щастя вам, здоров’я, радості багато,
Щоб вік ваш довгим і безжурним був
             
                              Прощай, четвертий клас
                             І                                                           ІІ
Всміхається промінь із вікон,                 Сьогодні і радісно, і щемно,            
У росах купається травень.                     Ще стільки іти нам землею,                    
В клас день заглядає привітний,             І треба учитися ще нам,
Як вчителька наша, ласкавий                 Але без найкращої неї.
Краєчком лиш ока помітиш                    Краєчком лиш ока помітим
Красу цю пресвітлу, погідну.                 Красу цю пресвітлу, погідну.                                                                                                                            
 Сьогодні усмішки і квіти                         Сьогодні усмішки і квіти
Даруємо вчительці рідній                         Даруємо вчительці рідній.

             Приспів:
Прощай, прощай, четвертий клас,
Ти замалий уже для нас.
Та ми вернемося, вернемося не раз
Думками в наш четвертий клас.

Прощавай, четвертий клас,
За тобою ми сумуємо,
Але добрий настрій в нас:
Ми співаємо і танцюємо.

Швидко чотири роки минули,
Згадаємо їх ще не раз!
Такі стоїмо ми дорослі,
Четвертий закінчили клас.

Молодша школо, прощавай!
Ми не повернемось, бувай!
Наступний крок наш – п’ятий клас.
Не буде соромно за нас.

Бо старанно ми будем вчитись.
Ніколи й трохи не лінитись.
Ми в дитячих серцях
Погляд ваш збережемо.

Ми не згаяли час –
Ми не раз доведемо.
Ми сьогодні сумні –
Час останній спливає,
Ключ малят – журавлів
Рідний клас залишає
  
Маленька пташина
З гнізда вилітає,
Розправивши крила,
У небо злітає.

Вчитель.
А ви летіть собі, летіть…
Від болю і розлуки не впадіть!
Летіть та білих крилець не ламайте,
А, падаючи, знову підіймайтесь.
Зустрічному дозвольте обігріться.
На біль свій,втому усміхніться.
Хороших друзів завжди вибирайте,
Своїх батьків ніколи не цурайтесь.
З любові й болю зіткане життя…
Цьому, що є, не буде забуття,
А ви летіть…Додому повертайтесь,
Та на минуле часом оглядайтесь.

    А зараз для наших дорогих випускників прозвучить їх перший шкільний вальс, який вони будуть танцювати разом зі своїми батьками.
(Учні танцюють вальс з батьками).
На цьому наш випускний ранок закінчується, всім дякуємо за увагу та бажаємо всього найкращого.

                   Веселі смішинки.
Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:
—  Ой, не можу, зараз вмру!
Підходить хлопчик, питає:
—  Петрику, що сталось? Тобі погано?
—  Ой, нема чим дихати, вмираю...
— Ти захворів?
 — Не можу, ой, ой, змучився....
—  Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).
—  Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.
– Чим  відрізняються  свійські тварини від диких ?
–                   Дикі  тварини  нікому  добровільно не віддають молоко та яйця.

 – Ти  біжиш,  ви біжите. Він чи  вона біжить.
Питання  вам  задам  просте:  який  це  час  скажіть ?
Миколка руку від плеча зметнув угору враз.
–                   Я  знаю,  знаю,  що  за  час.
    Це  коли  перерва  в  нас.

Скрутне положення
—         Віто , скільки сім на сім?
—         Та, здається, 47
—         Ну, а вісім на чотири?
—         Небагато — 44.
А пізніше у спортзалі
Віта подругам казала:
—         В нас скрутне положення,
Бо таблиці множення
Наша вчителька не знає,
Кожен день мене питає.

Ми з вами вчилися і вчилися, а що робили наші мами Й татусі? Я пропоную провести змагання з нашими батьками «Відгадай загадку»
Настав січень, розпустилися три ромашки, потім ще одна. Скільки квітів розпустилося? (Жодної)
Що на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерево)
В озері 3 риби і 7 раків. Скільки риб в озері? (Жодної)
Що це у воді водиться, з хвостом родиться. А як виростає, хвіст відпадає? (Дається 4 варіанти відповіді: риба, рак, жаба, кит. Правильна відповідь жаба)
Що трапилося 31 лютого? (31 лютого не буває)
Чим можна до неба докинути? (4 варіанти відповіді м’ячем, поглядом, стрілою, каменем. Правильна відповідь поглядом)
У матері п’ять дочок, у кожній по одному брату. Скільки всього дітей у матері? (6)
Хто плаває швидше: каченя чи курча? (Каченя, адже курча не вміє плавати)
Яке колесо при різкому повороті автомобіля не обертається? (Запасне)

Немає коментарів: