Проект
«Україна
на карті світу.
Уявні
подорожі в інші країни»
Виконав:
Учні 4-А класу
Сокальського НВК
«ЗШ І-ІІІ ст. №4 – ліцей"
Керівник: Рижок Л.М.
Сокаль 2016
Паспорт проекту
Тема: «Україна на карті світу. Уявні подорожі в інші країни»
Проект
для учнів четвертого класу
Вид проекту: довготривалий (2 місяці)
Тип проекту: предметний «Я у світі», дослідницько- пошуковий,
інформаційний,
творчий.
Керівник проекту: Рижок Людмила Миколаївна
Проблема: Які знання нам необхідні, щоб достойно
представляти Україну в усьому світі? Визначити
важливість місця України на карті світу. З’ясувати національні особливості
кожної з країн – сусідів
Мета проекту:
·
поглибити
знання про Україну та її сусідів.
·
дати
поняття України як суверенної і незалежної держави
·
з’ясувати
національні особливості кожної з країн – сусідів: життя і побут різних народів , їх творчість та рід занять
·
ознайомитися
з державними та народними символами країн-сусідів
·
формувати
соціально активну особистість, здатну розуміти оточення, в якому вона може себе
реалізувати
·
формувати
в учнів відповідальність за покладене на нього завдання.
·
Сприяти
організації самостійної й пошукової діяльності учнів
·
Розвивати
пізнавальні інтереси, допитливість, спостережливість, творчу уяву, мислення
·
Виховувати
почуття відповідальності, гордості за рідний край, збереження її цілісності.
Завдання проекту:
·
зібрати
цікаву інформацію про розташування України на різних картах
·
дослідити
значення географічного розташування нашої держави
·
з’сувати поняття незалежність та суверенність
·
зібрати
матеріали про країни – сусіди України
·
ознайомитися
з їх національною та народною символікою, основними видами діяльності
·
з’ясувати роль сусідніх країн в розвитку нашої держави
·
за
дослідженими матеріалами написати творчі роботи
·
творчо
підійти до узагальнення знань про різні країни та скласти казки, вірші,
загадки, сенкани, цікаві ігри та ребуси
·
презентувати
накопичений матеріал в класі у вигляді презентації
·
створити
уявні подорожі Україною та державами сусідами за допомогою сервісу Google Maps
·
передати
свої захоплення в малюнках, аплікаціях, колажах
·
поширити
зібрану інформацію між ровесниками, друзями, рідними, в блогах
Очікувані
результати
·
створення
презентації на тему «Україна на карті світу. Уявні подорожі в інші країни»
·
створення
уявних подорожей Україною та державами сусідами за допомогою сервісу Google Maps
·
поглиблення
знань про Україну і її сусідів
·
написати
реферати, казки, загадки, ребуси
·
створити
малюнки, кросворди, аплікації
Опис
діяльності:
І етап – підготовчий
·
узгодити проект
·
Визначити
мету та очікуванні результати
·
Визначити
термін проекту
·
скласти
та обговорити план
ІІ етап – пошук необхідної інформації
·
обговорення
можливих джерел інформації
·
визначення
напрямків дослідження
ІІІ етап – реалізація діяльності
·
систематизувати
отриману інформацію
·
оформити
напрацьовані матеріали
·
відібрати
найбільш актуальні, цікаві оригінальні для стінівки, презентації матеріали
IV
етап – презентація проекту
·
упорядкування
матеріалів
·
створення
виставки робіт
·
представлення
результатів роботи
·
висвітлення
реалізацію проекту на блозі та відбір матеріалів на районний конкурс
V етап – оцінка результатів проекту
·
узагальнення
досвіду
·
обговорення
з учнями результатів проекту та ділення враженнями від роботи
Зміст
І.Вступ
Україна - спільний дім
ІІ. Основна частина
1.
Суверенна держава Україна на карті світу.
2. Країни-сусіди, їх національні особливості.
а) Росія
б) Білорусь
в) Польща
г) Словаччина
ґ) Угорщина
д) Румунія
е) Молдова
3. Як представляє себе Україна у
світі
ІІІ. Висновок
Внесок
кожної людини у збереження різних культур і природних багатств.
Список
використаної літератури
Додатки
1.
Білорусько –
український словник
2.
Подорож країною Білорусь
3.
Легенда про Молдову
4.
Прислів’я
про Україну
5.
Ребуси
6.
Сенкан
7.
Ведмідь та комар
(словацька казка)
8.
Авторські вірші про Україну
І.Вступ
Україна – наш спільний дім
Україна – фантастична країна з дивовижними природними
багатствами та неймовірним національним колоритом. Країна, що манить до себе
представників різних народів і культур. Це ненька Тараса Шевченка, Івана
Франка, Лесі Українки, Бориса Патона, Миколи Амосова, Валерія Лобановського та
багатьох відомих українців, що відкрили Україну для світу. Ми живемо з цілим світом у дружбі та мирі. І
в нас, в Україні, живуть не лише самі українці, хоч їх переважна більшість.
Поруч з нами вільно і щасливо проживають представники інших національностей:
росіяни, білоруси, татари, узбеки, поляки, чехи та багато інших. Та всі вони є
народом України, ми живемо у спільному домі. Нам усім вистачає місця, і ніхто не робить різниці між людьми за
національними ознаками, тут всі рівні в своїх правах. Кожній людині відкритий
простір для праці, навчання, творчості, відпочинку. Живи, трудись, навчайся,
займайся улюбленою справою — ти живеш у вільній і незалежній державі, в
чарівному куточку планети — в Україні. Люди різних національностей мають право
знати свою рідну мову, між собою нею розмовляти, читати книжки, вивчати її в
своїх школах, але для всіх людей в Україні є обов’язковою державна українська
мова. Ми повинні дуже
добре знати свою державну мову, бо для українців ця мова рідна, близька і
дорога серцю, її
треба підносити до вершин, пишатися нею, бо вона не тільки державна,
а ще й рідна, і дуже
красива, багата, мелодійна, чарівна, як і душа українського народу.
Ми живемо у вільній і незалежній Україні, у
нашому спільному і затишному великому домі. Живемо за законами любові, дружби,
миру. І щоб розвивати свою країну, зробити з неї квітучу оазу, успішну державу у світі, усім нам
необхідно творчо і плідно працювати, щоб стати будівничими і творцями своєї
України, нашого спільного дому, в якому усім нам випало щастя жити.
Кожен з нас повинен пам’ятати що ми громадяни України, що ми
сини і дочки нашої держави. У кожного
з нас своя життєва
місія, але ціль одна – жити, працювати, дбати і
розвивати країну так, щоб кожен мешканець планети мріяв бодай одним оком
поглянути на цю неймовірну країну.
ІІ. Основна частина
1. Суверенна держава Україна на карті світу .
На карті світу є 193 незалежних країни, одна з них - Україна. Розташована вона у східній півкулі
на заході материка Євразія в самому центрі Європи. Недарма говорять, що Україна
– це «пуп Землі», адже з прадавніх часів територія нашої держави була ласим
шматком для різних загарбників. Саме географічне положення країни з багатими
надрами та виходом у світовий океан цікавило іноземців.
Україна
– одна з найбільших європейських держав. Її площа 604 тис.кв.м. Розмірами території вона
поступається лише Росії та Казахстану, а в Західній Європі (показати на карті)
перевищує площу країн — Франції, Іспанії. Межує з Польщею, Угорщиною, Румунією,
Словаччиною, Молдовою, Білоруссю, Росією.
Чисельність населення України становить близько 46 млн. чоловік. На території нашої держави проживає понад 110
національностей.
Україна – суверенна держава Суверенітет є виявом
незалежності держави.
Згідно з міжнародним правом він надає державі презумпцію
повноважень на її території стосовно її громадян та для організації державної
влади. Правове визнання рівності незалежних держав має політичне
значення: вони в разі їх визнання іншими державами можуть вступати в міжнародні
відносини, дотримуючись норм взаємоповаги, проголошувати акти в односторонньому
порядку, мають рівні права на використання вод відкритого моря та космічного
простору тощо. І хоча свою незалежність Україна остаточно здобула лише у
1991 році, з нею на рівних правах співпрацює весь світ.
Фізико-географічне положення України визначається розташуванням її
території на південному заході Східно-Європейської рівнини в центральній частині Європи. Переважна
рівнинність території, м’який помірно-континентальний клімат, родючі ґрунти є сприятливими
для проживання і господарської діяльності населення. Україна – держава європейська не тільки за географічним положенням, але
і за історичними, етнічним, культурним і духовним корінням. Вона - частина
єдиного європейського простору, що простягається від Піренейського півострова
до Уралу, від Скандинавії до Сицилії. Суверенна
Україна увійшла в сім’ю європейських народів лише після здобуття незалежності.
Географічне положення України дуже вигідне. Через її територію проходять
транспортні шляхи, що з’єднують країни Азії, Західної та Центральної Європи. До
них належать 10 міжнародних залізниць, автомобільні магістралі, магістральні
трубопроводи. Україна має 19 морських портів, діють паромні переправи (Іллічівськ – Варна, Іллічівськ - Поті). Через Дунай
здійснюється сполучення з багатьма країнами континенту. Велика перевага
нашої країни в тому, що омивається вона аж двома морями: Чорним та Азовським
морем. Вони слугують не лише як транспортні шляхи, а й як невичерпне джерело
енергетичних та продовольчих ресурсів.
Земна
поверхня України є різноманітною. Є тут і гори, і рівнини, і долини, і яри.
Через землю України на південь несе свої води величавий сивий Дніпро, що впадає
в Чорне море. З півдня нашу Вітчизну омиває ще одне море — Азовське. На заході
піднімають у небо свої вершини гори Карпати.
На півночі
ростуть густі ліси — це Полісся, а далі на південь природні пейзажі поступово
змінюються, переходячи у степ.
В Україні є
безліч річок, озер, водосховищ, ставків. Лише річок налічується 71 000! На
кожний квадратний кілометр території припадає 250 м річок. Найбільшими є
Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай.
Дніпро
(довжина 2285 км) — третя після Волги і Дунаю річка Європи. Вона бере початок у
Росії і несе свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь, Україну. Наші
предки називали цю річку Данапріс, що означає «вічна вода». Серед 847 приток є
такі великі річки, як Прип’ять і Березина, Сож і Десна.
Понад 95 %
території України — рівнина. Височини займають четверту частину рівнин. Гори знаходяться
тільки на крайньому заході (Карпати) та півдні (Кримські).
Найбільшими
містами України є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя
Львів, Миколаїв тощо.
Столиця нашої держави — місто Київ. Його назвали на
честь князя Кия. Тут працює Президент України. Під час
корона ції він присягає на вірність своєму народові на
«Пересопницькому Євангелієві», якому виповнився понад 45о років. Київ - місто-герой, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у
середній течії найбільшої річки України Дніпра.
Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра, які внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Як і в кожної країні, в неї є своя символіка: Конституція, гімн, герб та
прапор.
Є в українців і народні символи, які
тісно вплелися в життєву канву нації. Це хліб наш насущний, верба і калина,
вишиваний рушник, український віночок з маків, волошок, барвінку і колосся
пшениці, це батьківська хата з соняхами та чорнобривцями, лелеками на стрісі,
сорочка, вишита маминими руками…
«Без верби і калини нема України». На
Україні верба і калина ростуть біля кожної хати. Ці
рослини — улюбленці українського народу.
Калина
— символ кохання, краси, щастя. Нею квітчають весільний коровай, оселю, нею
лікуються. Почувши слово Україна, одразу уявляєш вербу над водою… У народі
гілочки верби ще називають «котиками», адже бруньки в неї сіренькі та
м’якенькі. Вони розпускаються ранньою весною. Верба є оберегом.
Український
віночок— це також народний символ — оберіг України. У нього вплітали
12 квіточок: деревій, безсмертник, любисток, волошка, ромашка, цвіт вишні
і яблуні, ружа, мальва, півонія, хрещатий барвінок. Кожна
з них була лікарем та оберегом. Вишневий та яблуневий цвіт —
символ материнської любові, ромашка приносить здоров’я та доброту. Деревій — символ нескореності, безсмертник — символ
безсмертя людської душі, цвіт вишні і яблуні — символ материнської любові.
А як без рушника — це народний
символ-оберіг. З ним виходили в поле, проводжали
в далеку дорогу, з хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, це — ознака
гостинності українського народу.
Українська
вишита сорочка та народний одяг в
цілому – є яскравим та самобутнім явищем культури, яке розвивалось та
удосконалювалось протягом багатьох століть. Сорочку берегли як зіницю ока, адже
це була не просто річ, а деяким, навіть магічним та містичним предметом,
оберегом, який захищав людину від біди та негараздів. Недарма із сорочками
пов’язана велика кількість різноманітних прикмет. Прилучення до сорочки
починалось з раннього дитинства. Першу сорочку для немовляти шили з тканини,
якою хрещені батьки обвівали свічки під час обряду хрещення. Таким способом
новонародженого прилучали до «Царства Христова». В подальшому житті сорочка
супроводжувала людину протягом всього життєвого шляху. Під час проведенння
релігійних обрядів та ритуалів або будь-яких важливих урочистих подій, українці
обов'язково вдягали вишиванку.
Україна багатогранна і цікава своєю
сутністю та традиціями. Звичаї
українського народу передусім пов’язані з традиційним світоглядом, який
складався протягом багатьох століть і зберіг чимало ознак дохристиянських
вірувань.
Україна
- держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої
визначні пам'ятки - перлини української землі. Це справжній скарб, наша
гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та
садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних
витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів: замок Любарта
на Волині, Золочівський
замок на Львівщині, Кам'янець-Подільська
фортеця на Хмельниччині,
Збаразький замок на Тернопільщині, Палаци Потоцьких по всій Західній Україні… ,
а скільки кам’яних
баб та козацьких могил на Східній Україні!
І тільки здається, що Україна маленька, всього лише 24
області і АР Крим, та як багато ще в ній незвіданого, невідкритого… стати б
птахом, та й облетіти її, довго-довго дивитись, а потім все розказати
рідні. І знову летіти, вже в сусідні
країни, щоб знов повернутись до України…
2. Країни-сусіди, їх національні особливості.
Україна має сім країн - сусідів. На заході вона межує з
Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною. На
південному заході — з Молдовою, а на півночі — з Білоруссю. На південному та
північному сході — з Росією.
а) Росія
Країною, яка є найбільш дотичною до кордонів з Україною є Росія. Це країна велетень, вона є найбільшою за територією країною у світі, що охоплює більше однієї восьмої площі
Землі, дев'ятою за чисельністю
населення з 143 мільйонами вона
простягнулася з заходу на схід майже через всю Єврацію, цілих одинадцять
часових поясів охопило її територію. Сучасна
Російська Федерація утворена 25 грудня 1991 року, в результаті
розпаду СРСР. Столиця Росії – Москва. Населення
користується грошовою одиницею рубль. рр
Національний одяг
Національний
одяг: Чоловіки носили коротку рубаху без коміра, червоного, синього або
білого кольору з полотна. Рубаху носили по штанах і підвязували поясом. Штани широкі,
підв'язані біля коліна. Ноги нище колін обмотували онучами,
по онучах носили лапті або короткі чоботи. Зверху по рубасі одягали безрукавку
на гудзиках, по безрукавці одягали коротку куфайку. Як верхній одяг носили також зипун, що підперезували кушаком. Взимку носли короткі тулупи з овчини. Жінки та дівчата носять білі
або кольорові сорочки з котону. По сорочці носили кумачевий, китайчатий або полотняний сарафан,
з глибоким вирізом, без рукавів. На голові жінки носили кокошники, кички, повойники, підубрусники, шапки.
Промисловість Росії орієнтованна на видобуток та переробку власних запасів нафти. На власній сировинній базі розвивається чорна металургія. Провідною галуззю промисловості є
багатогалузеве машинобудування.
б) Білорусь
На півночі Україною межує Республіка Білорусь,
яка проголосила
незалежність країни 25 серпня 1991 року. держава
у Східній Європі без виходу до моря. Велика частина
території країни — рівнинна, із численними слідами льодовикової діяльності. На
північному-заході — системаморенних пасм, які є
частинами Балтійського моренного пасма. Між моренними пасмами — заболочені низовини.
Столиця – Мінськ. Грошова одиниця – білоруський рубль.
Білоруси
в носінні одягу здавна керувалися своїми традиціями - в будні дні костюм був
один, на свята - інший. Наприклад, під час посту носили «пасцяний» костюм, в
обробці якого був задіяний червоний колір. Найбільш одягались ошатно до свят,
пов'язаних з працею на полях або на перший вигін худоби на пасовиська.
Білорусь —
індустріально - аграрна країна. Основні галузі
економіки: тракторна, металообробна, машинобудівна, торфорозробна, велосипедна,
виробництво добрив, телевізійна. Осн. транспорт — залізничний,
автомобільний, річковий. Повітряний транспорт розвинений відносно слабко.
в) Польща
На заході Україна межує з Польщею. По́льща, Респу́бліка По́льща —
держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в
своєму складі 16 воєводств. Польща займає 9-е місце в
Європі за площею і 8-е за кількістю населення. Польща є членом багатьох
міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, Європейського союзу, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи тощо. Столиця Польщі – Варшава.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основою польської економіки є промисловість, а саме машинобудівна,металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: країна є великим виробником картоплі, пшениці, яблука та хмелю, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство.
Грошовою одиницею є злотий.
Більшість поляків
носять сучасні костюми. Традиційний народний одяг надягають у свята.
Різноманітні і барвисті традиційні костюми селян, що приїжджають з різних
районів на свято урожаю, інші загальнонародні торжества. Для костюма характерні
смугасті тканини; з них зшиті спідниці, фартухи, жіночі накидки, чоловічі
штани.
Зберігся верхній чоловічий одяг — сукман. У горах чоловіки носять коротку льняну сорочку із запонкою з срібла або іншого металу, штани з білого сукна, прикрашені серцеподібним узором, широкий шкіряний пояс, коротку куртку (цуху) з білої шерсті. Селянки носять спідницю з візерункової або однотонної тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг гуралей — кожухи. Своєрідний краківський костюм: жіноча спідниця з тканини в квіточку, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки — суконний або оксамитовий корсаж, прикрашений золотим або срібним шиттям, металевими пластинками і др.; чоловічий — сорочка з відкладним коміром, штани в смужку, синій каптан з багатою вишивкою, з головних уборів (теплі хутряні шапки, капелюхи і ін.) цікава конфедератка, подібна головному убору польських військових.
Зберігся верхній чоловічий одяг — сукман. У горах чоловіки носять коротку льняну сорочку із запонкою з срібла або іншого металу, штани з білого сукна, прикрашені серцеподібним узором, широкий шкіряний пояс, коротку куртку (цуху) з білої шерсті. Селянки носять спідницю з візерункової або однотонної тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг гуралей — кожухи. Своєрідний краківський костюм: жіноча спідниця з тканини в квіточку, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки — суконний або оксамитовий корсаж, прикрашений золотим або срібним шиттям, металевими пластинками і др.; чоловічий — сорочка з відкладним коміром, штани в смужку, синій каптан з багатою вишивкою, з головних уборів (теплі хутряні шапки, капелюхи і ін.) цікава конфедератка, подібна головному убору польських військових.
г) Словаччина
Ще на заході Україна межує з
Словаччиною. Повна назва – Республіка Словаччина, розташована держава у
Східній Європі. Межує з Угорщиною, Австрією, Чеською республікою, Польщею, Україною. Площа – 49
тис. кв. км. У адміністративному поділі виділяється три області і
прирівняна до них столиця Братислава. Грошова одиниця – євро.
Словаччина – переважно гірська країна, велика частина її
території розташована в межах Західних Карпат.
Словаччина – індустріально-аграрна
країна. Є чорна і кольорова металургія, машинобудування, нафтопереробна,
нафтохімічна, хімічна, лісова, деревообробна, текстильна, харчова
промисловість. Споруджено каскад ГЕС на
річці Ваги. Головні промислові центри: Братислава і Кошіце.
У сільському господарстві переважає землеробство (зернові, цукровий буряк і ін.). Розвинуті садівництво та виноградарство. В тваринництві – м’ясо-молочне скотарство.
У сільському господарстві переважає землеробство (зернові, цукровий буряк і ін.). Розвинуті садівництво та виноградарство. В тваринництві – м’ясо-молочне скотарство.
Деякі види одягу - шуби, накидки, окремі види
взуття - залишаються загальними для чоловіків і жінок. Одяг звичайно селяни
шили для себе
самі. Головна частина чоловічого одягу в Словаччині – сорочка. Вона має такий покрій без швів на плечах і вдягається через голову. Штани - широкі, полотняні. Головною
частиною жіночого одягу є аналогічна чоловічий сорочці rukavce. Спідниця
розвинулася з незшитий типу поясного одягу. І зараз в деяких районах носять
спідниці, не зшиті спереду, як рудимент розпоротого заднього фартуха. Спідниця
зав'язується тасьмами.
ґ) Уго́рщина
Уго́рщина
— унітарна держава в Центральній
Європі з
населенням близько 10 мільйонів осіб. Столицею держави є
місто Будапешт.
Державна мова — угорська. Унітарна держава, парламентська республіка.
Член ООН, НАТО, ЄС. Угорщина
– однонаціональна держава, 97 % населення складають угорці. Більшість вірян
є католиками.. Грошова одиниця – форинт. Шоста частина країни покрита дубовими й буковими лісами, значні площі
займає пушта (різнотравні степи) та сільськогосподарські угіддя з родючими
ґрунтами. Країна небагата на мінеральні ресурси. Угорщина – типова постсоціалістична
індустріально-аграрна країна. Провідною галуззю промисловості країни є
машинобудування, зокрема випуск автобусів «Ікарус», виробництво засобів
зв’язку, вимірювальних приладів, верстатів. Добре представлені підприємства
хімічної, фармацевтичної, металургійної, текстильної, харчовосмакової
промисловості.
Традиційний одяг
угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі збірчаті спідниці,
часто надягаючі на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими
рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних
уборах — чіпцях, хустках.
Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і
полотняних брюк (гат'я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і
солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг — суконне пальто простого крою (губа),
розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).
д) Руму́нія
Ще однією
країною, що межує з Україною на заході є Руму́нія — парламентська держава
у південно-східній
частині Європи, переважна
частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю. На сході омивається Чорним морем. Румунія є членом ООН, ОБСЄ, МВФ, НАТО, ЄС.
Столиця – Бухарест. Грошова одиниця – лей.
Румунія — індустріально-аграрна країна. Основні
галузі промисловості: гірнича, лісоматеріалів, металургійна, хімічна,
машинобудування, харчова, нафтопереробна. Транспорт: автомобільний, залізничний,
річковий, морський, повітряний. Перевезення вантажів у країні здійснюється
головним чином автотранспортом і залізницею. Експортер
продуктів нафтопереробки і нафтового устаткування, електричного устаткування,
автомобілів, зернових. Румунський народний одяг жінок
складається з білої лляної сорочки (кемаше) чи короткої кофтини; кольорової
вовняної незшитої спідниці, вузького пояса, двох фартухів, з яких один одягають
спереду, а другий – ззаду.
Чоловічий одяг -
з сорочки і білих широких штанів. Обов'язковим є широкий вовняний пояс
та безрукавка з овечого хутра або сукна, рясно прикрашена вишивкою або
аплікацією. Чоловічим головним убором слугують смушкові гостроверхі шапки або
войлочні капелюхи (келерія). Взуття: сиром'ятні чоботи що одягалися на онучі або білі вовняні шкарпетки.
е) Молдова
На південному заході Україна межує з Молдовою, державою Східної Європи.
Столиця — місто Кишинів.
Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ, ООН, МВФ. Країна не має виходу до моря , вважається найбіднішою
країною Європи. Грошова одиниця – молдавський лей. Географічне положення країни нині не дуже вигідне. Вона
певною мірою знаходиться в одному з «глухих кутів» Європи. Більша частина
транс'європейських транспортних магістралей обминають територію Молдови. Поверхня країни являє собою підвищену рівнину, сильно розчленовану
долинами річок та балками. Молдова — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: харчова,
сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна,
металургійна. Молдова експортує більш як 90%
вироблених автомобільних причепів і напівпричепів, електронавантажувачів,
центробіжних насосів, значну частку сільськогосподарської продукції. Основні
статті експорту — хімікати, продукти харчування, вино, продукція машинобудування, текстиль, тютюн.
Традиційний молдовський жіночий одяг
складається з білої орнаментованою сорочки, багато клинової спідниці,
полотняного фартуха і хустки.
Одяг чоловіків
включає білу сорочку, штани, суконний жилет або хутряну безрукавку, баранячу
шапку і саморобне взуття зі шкіри. Невід'ємною частиною костюма є тканий вовняний пояс
червоного, зеленого або синього кольору, довжиною до 3 метрів.
Деякі деталі народного одягу
збереглися до сьогоднішнього дня: хутряні та сукняні безрукавки, баранячі
шапки.
3. Як
представляє себе Україна у світі
Якщо запитатися іноземця, що він знає про Україну, то найчастіше почуємо
відповідь: « нічого». В кращому випадку
скажуть: «Це щось про сало, Щевченка, Кличка, Дикі танці, і там була крута
революція». Ось і все! А цього мало! Україна має навчитися розповідати про себе
світові. Ми пориваємося в Європу, але хто ми такі, чому ми потрібні
Європі?
Українці – це велична
прадавня нація, традиції якої передаються з покоління в покоління, і ми далі
українізуємося, ми навчилися ламати стереотипи, зрозуміли свої права, ми
вчимося на своїх помилках і змушуємо вчитися інших, ми розвиваємо ІТ – технології і власну літературу,
відкриваємо нашу країну для себе і для іноземних туристів, ми стали
креативнішими і почали розкривати свій творчий потенціал, ми почали вірити в
Бога, ідею… Хтось скаже: «Дурниці», тоді почнемо здаля.
Ілля Мечников - науковець.
Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів.
Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету
Сергі́й Корольо́в —
український радянський вчений у галузі ракетобудування такосмонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної
космонавтики.
Мико́ла Амо́сов
— радянський та український лікар, учений в
галузі медицини та біокібернетики, директор Інституту
серцево-судинної хірургії , Доктор медичних наук
Ван Пулюй
став першим у світі вченим, зайнятися «холодним світлом» - винахідник
рентгену.
Пато́н Бори́с — український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук , Президент НАН України перший
нагороджений званням Герой України.
Відомі українські спортсмени
Андрі́й Шевче́нко - український футболіст. Став
першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар «Золотого м'яча» 2004 —
призу, який вручають найкращому футболісту Європи. Один з найрезультативніших
бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони.
Я́на
Клочко́ва — українська
плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті. Свої золоті
медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у
комплексному плаванні
Русла́н
Пономарьо́в —
український шахіст, гросмейстер, чемпіон світу з шахів 2002 року за версією
ФІДЕ . 16-й чемпіон світу з шахів (2002, за версією ФІДЕ). Олімпійський чемпіон
(2004, 2010) та чемпіон світу (2001) у складі збірної України. Віце-чемпіон
Європи (2001). Срібний призер Кубку світу (2005).
Ганна
Безсонова — українська
гімнастка, абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики 2007 року.
Лі́лія Подкопа́єва — українська спортсменка Абсолютна чемпіонка світу
(1995,), Європи (1996). Володарка Кубка Європи (1995). У
1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості,
перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді.
Віта́лій
Кличко́ — український
боксер. Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу. Чемпіон
світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (1999–2000 роки), WBC (2004–2005 роки, з 2008 року дотепер), The Ring (2004–2005 роки). Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій
категорії (1995 рік).
Володи́мир Кличко́ — український
професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії
(1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорі.
А скільки визначних літераторів,
співаків, художників пізнав світ, завдячуючи Україні?
Як би людство
обійшлося без таких винаходів, як гелікоптер Ігора Сікорського, гасова лампа
львівських
аптекарів Ігнатія Лукасевича і Яноа Зеха , поштовий індекс, ракетний двигун і перший супутник Землі Сергія Корольова та Фрідріха Цандерома, гнучкий
суперконденсатор Фахівців з Львівської політехніки , годинник-глюкометр для діабетиків Петра Бобонича , екологічно чисте паливо від інженера зі Славутича
Володимира Мельникова, кінескоп Йосипа Тимченка і Миколи Любимова,
Патонівське зварювання живих тканин, гіпсова
пов'язка Миколи Пирогова, вакцини проти чуми та холери Володимира
Хавкіна, місцева імунізація Олександра Безредка, перша
пересадка нирки Юрієм Вороним, безкровний аналіз крові від Харківського
вченого Анатолія Малихіна , компакт-диск В'ячеслава Петрова, електричний
трамвай полтавчанина Федора Піроцького, вміння комп'ютера
розпізнавати обличчя від Ігора
Анчішкіна.
А
скільки винаходів лишилося поза папером? Скільки відомих імен не згадано?
Україна багата своїми талановитими людьми. Ми маємо чим і ким пишатися. І не
треба соромитися, про таке варто розповідати, адже, Україна – це ми.
Висновок
Україна -
держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої
визначні пам'ятки - перлини української землі. Це справжній
скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні
фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних
витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. З усіх куточків земної
кулі приїжджають сюди туристи, щоб побачити наші безцінні скарби.
Українська земля славиться природною
красою - Карпатськими горами і лісами, Шацькими озерами, мальовничими
кримськими пейзажами, сольовими печерами та озерами, відомими своїми
лікувальними властивостями. Україна сповнена своїми дивами. Подорожуючи по
своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого. Але неодмінно треба побачити й інші країни. Адже в
кожній державі свої особливості, неповторні традиції, мова, життєві
переконання.
Сидячи вдома, ми
бачимо через вікно лише одну і ту ж картинку, і навіть, не уявляємо, що є ще
щось інше. Те ж саме можна сказати про подорожі в інші країни. Ми бачимо лише картинки з телевізора чи
інтернету, а як же враження, емоції, сила-силенна чудернадських світлин та
задушевних спогадів про поїздку?
Подорожувати,
вивчати менталітет іноземців варто – це цікаво. І хай наші подорожі, поки що
уявні, зате в майбутньому нам зовсім не страшні на Польща, ні Італія, ні
навіть, далека Канада.
Використана література та
інтернет – джерела:
1. Актуальні питання з громадянської освіти: Збірник
матеріалів. 3-4 класи/ Упор.: О.Стебна. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 144 с.
2. Байбара Т. Н., Бибик Н. М. Я и Украина :
учеб. для 4 кл.— К. : Форум, 2003.
3. Білорусько-український
словник/ Півторак Г. П., Скопненко О. І.; За ред. Г. П. Півторака. — К.:
Довіра, 2006. — 723 с.
4. Гончаренко Н. Г. Я и Украина :
Природоведение : 4 кл.— Донецк : Центр подготовки абитуриентов, 2003.
5. Діптан Н.В. Я і Україна (Громадянська освіта.
Природознавство). 3 клас: Плани-конспекти уроків/Н.В. Діптан, Л. П. Хиряєва. –
Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 320 с.
6. Энциклопедия
для детей. т. 13. Страны. Народы. Цивилизации. – М.:Аванта, 2005.
7. Красоткіна Н. Виховні години. 1–4 класи.—
Тернопіль : Мандрівець, 2007.
8. Красоткіна Н. Виховні бесіди у початкових
класах.— Тернопіль : Мандрівець, 2008.
9. http://ua.dorogovkaz.com/dostoprimechatelnosti.php
11.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Україна
Додатки
1. Українсько -
білоруський словник
Українська
|
Білоруська
|
Квіти
|
кветкі
|
заєць
|
заяц
|
вишня
|
вішня
|
дівчинка
|
дзяўчынка
|
хлопець
|
хлопец
|
діти
|
дзеці
|
птах
|
птушка
|
велосипед
|
ровар
|
автомобіль
|
аўтамабіль
|
новини
|
навіны
|
вчитель
|
настаўнік
|
ромашка
|
рамонак
|
веселка
|
вясёлка
|
нога
|
нага
|
усмішка
|
ўсмешка
|
сором
|
сорам
|
молоко
|
малако
|
двері
|
дзверы
|
вікно
|
акно
|
будинок
|
дом
|
горня
|
гаршчочак
|
телебачення
|
тэлебачанне
|
рідний
|
роднай
|
ложка
|
лыжка
|
плита
|
пліта
|
папір
|
папера
|
село
|
вёска
|
місто
|
горад
|
зошит
|
сшытак
|
книжка
|
буклет
|
світло
|
святло
|
гойдалка
|
арэлі
|
краса
|
прыгажосць
|
лисиця
|
ліса
|
іграшка
|
цацка
|
фотографія
|
фотаздымак
|
робота
|
праца
|
2.Легенда
про Молдову
A fost odată un tânăr prinţ, care domnea în ţara sa la
marginea Carpaţilor. Îi plăcea vânătoarea înainte de toate. Într-o zi află că
într-una din păduri trăieşte un zimbru atât de mândru şi puternic, cum încă
nimeni nu vânase. Oamenii povesteau că purta o stea strălucitoare pe frunte şi
Luceafărul nopţilor reci sta între coarnele sale. Nimeni nu fu însă atât de
curajos să se încumete să îl vâneze. Toate acestea le auzi prinţul şi se hotărî
să răpună zimbrul şi să se aleagă cu mândrul trofeu.
Prinţul îşi adună tovarăşii şi porni călare
prin păduri, până când căţeaua sa luă urma zimbrului şi iute ca vântul fugi
înaintea tuturora. Prinţul o urmă de îndată adânc în pădure. Tovarăşii săi erau
cu mult în urmă, când prinţul auzi mugetul înfricoşător al zimbrului şi
lătrături furioase. Când ajunse în luminiş văzu cu groază cum căţeaua sa
credincioasă încolţise imensul animal. Căţeaua, iute, vru să sără în spatele
zimbrului, însă acesta, cu o mişcare scurtă de coarne o omorî. Zimbrul, mugind
şi fremătând se întoarse către prinţ, care îl izbi cu putere în luceafărul din
frunte. Uriaşul animal căzu pe loc mort.
Când
tovarăşii săi ajunseră în sfârşit în luminiş, prinţul le spuse cu o voce
mândră: „Zimbrul eu l-am învins. Priviţi-i capul puternic; acest trofeu va
deveni stema ţării mele şi acest pârâu, ca şi ţara prin care curge, vor purta
numele căţelei mele, Molda”.
Був колись молодий князь, вирішив він заради полювання
перейти через Карпати на сході і спуститися в місцеві найкрасивіші річкові
долини. Саме там він разом зі своїми воїнами примітив зубра гордого і потужного,
якого ніхто неміг вполював. Люди кажуть,
що він носить сяючу зірку холодних ночей між рогами. Ніхто не був таким
хоробрим, щоб смів на нього полювання. Мисливці, що були поруч з князем
вирішили вбити зубра і видерти з рогів неймовірний трофей. Разом з людьми за
здобиччю невідступно слідувала улюблена собака князя .
Князь
зібрав своїх товаришів, але не поїхав з ними через ліс. Поки пес переслідував
зубра, він швидко, як вітер помчав, перш ніж всі глибоко в ліс. Його супутники
були далеко, коли князь почув рев страшного зубра і гавкіт свого пса. Коли він
досяг галявини, то з жахом побачив, як
його вірний пес атакував величезну тварину. Пес відсахнувся, зубр почав оговтуватися
та кинувся до річки, але князь не забарився, він був хорошим лучником, і його
стріла пронизала Зубра. Гігантська тварина впала мертвою в безодню водойми, а
за ним кинувся пес.
Коли
мисливці, нарешті, досягли галявини, князь
сказав: "Я вбив цього зубра, подивіться лишень, яка в нього потужна голова.
Цей трофей стане емблемою моєї країни, а ця річка, що тече через всю країну,
буде зватися іменем мого пса Молда.
Князь повелів назвати річку Молдовою, а потім продовжив
спуск до пониззя річки і вирішив досліджувати землі, які до того ніхто з
подорожніх і не бачив. В пам'ять про
випадок на річці, було вирішено створити на цій території незалежну державу
Молдова.
3.Прислів’я про Україну
Де рідний край, там і рай,
а де чужина — там домовина.
Добре тому, хто в своєму дому.
Людина без Вітчизни, що
соловей без пісні.
Рідна
земля – мати, а чужа – мачуха.
Та земля мила, де мати родила.
У чужій сторонці не так світить і сонце. .
В чужім краю і солов’ї не цвірінькають.
Де рідний край, там і під ялиною рай.
За рідний край життя віддай.
За рідним краєм і в небі скучно.
За своїм краєм серце болить.
Та земля мила, де мати родила.
У чужій сторонці не так світить і сонце. .
В чужім краю і солов’ї не цвірінькають.
Де рідний край, там і під ялиною рай.
За рідний край життя віддай.
За рідним краєм і в небі скучно.
За своїм краєм серце болить.
Нема
на світі другої України, немає другого Дніпра.
Наша слава – Українська держава.
На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.
Всюди на світі добре, а вдома найкраще.
Людина без Вітчизни як соловей без пісні.
Наша слава – Українська держава.
На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.
Всюди на світі добре, а вдома найкраще.
Людина без Вітчизни як соловей без пісні.
Україна
одному до границь його ланів, а другому від колиски до гробу серед злиднів.
4.Ребуси

, ія

УК , _ї_

У , на


5.Сенкан
Україна
Велика, єдина…
Росте, розвивається, процвітає…
Найкраща у світі країна.
Батьківщина
Україна
Свята, єдина…
Працює, молиться, радіє…
Це моя домівка.
Країна.
6.Ведмідь та комар (словацька казка)
Зустрілися якось
ведмідь з комаром. От ведмідь і каже:
– Ти, комаре, сідаєш на кожне створіння і кров п’єш. То скажи ж мені, чия кров найсолодша.
Комар йому: – А певно, що людська.
- Добре. От і вирушив ведмідь по людську кров. Коли зустрічає хлопця:
– Стій! Ти людина?
– Колись буду людиною! – згорда каже хлопець, а сам аж підскочив, начебто враз хотів на людину вирости.
– Ну й підскакуй собі,– буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що ще тільки буде!
Та й пішов далі. Коли зустрічає старця:
– Стій! Ти людина?
– Та був колись людиною! – закашлявся старець та й зігнувся, щоб не видно його було.
– Ну й гнись! – буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що колись було.
От він іде та й іде, аж стрічає гусара на коні:
– Стій! Хто ти?
– Я – людина з головою! – гримнув гусар і пришпорив коня.
От ведмідь за ним слідом. Ось-ось дожене. А гусар обернувся та ведмедя з
маху палашем! Ведмедеві було не до жартів, то й показав гусарові п’яти. А гусар був не лінивий, зняв карабін з плеча та ще й пальнув по ньому.
От зустрілися ведмідь з комаром знову:
– Твоя правда, комарю, що людська кров найсолодша. Тільки мене більше до неї не занадиш.
– А чого? – сміється комар.
– А того, що з людиною кепські жарти. Я ще й не підступив до неї, а вона як висолопить на мене язик, та який великий, що й за сажень ним мене дістала, та ще такий гострий, що й до кісток пропекло. Я вже од неї й одстав, а вона як обернеться та як плюне на мене і, мабуть, що вогняною стрілою шпигонула мене в бік, бо я мало не вмер од болю; ще мені й досі свербить під шкурою.
А комар аж трясеться од сміху з дурного ведмедя. Як не лусне. Але він не лусне. Бо як йому луснути, коли на ньому зовсім нема м’яса. Отож через те він і кров із кожного створіння п’є.
– Ти, комаре, сідаєш на кожне створіння і кров п’єш. То скажи ж мені, чия кров найсолодша.
Комар йому: – А певно, що людська.
- Добре. От і вирушив ведмідь по людську кров. Коли зустрічає хлопця:
– Стій! Ти людина?
– Колись буду людиною! – згорда каже хлопець, а сам аж підскочив, начебто враз хотів на людину вирости.
– Ну й підскакуй собі,– буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що ще тільки буде!
Та й пішов далі. Коли зустрічає старця:
– Стій! Ти людина?
– Та був колись людиною! – закашлявся старець та й зігнувся, щоб не видно його було.
– Ну й гнись! – буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що колись було.
От він іде та й іде, аж стрічає гусара на коні:
– Стій! Хто ти?
– Я – людина з головою! – гримнув гусар і пришпорив коня.
От ведмідь за ним слідом. Ось-ось дожене. А гусар обернувся та ведмедя з
маху палашем! Ведмедеві було не до жартів, то й показав гусарові п’яти. А гусар був не лінивий, зняв карабін з плеча та ще й пальнув по ньому.
От зустрілися ведмідь з комаром знову:
– Твоя правда, комарю, що людська кров найсолодша. Тільки мене більше до неї не занадиш.
– А чого? – сміється комар.
– А того, що з людиною кепські жарти. Я ще й не підступив до неї, а вона як висолопить на мене язик, та який великий, що й за сажень ним мене дістала, та ще такий гострий, що й до кісток пропекло. Я вже од неї й одстав, а вона як обернеться та як плюне на мене і, мабуть, що вогняною стрілою шпигонула мене в бік, бо я мало не вмер од болю; ще мені й досі свербить під шкурою.
А комар аж трясеться од сміху з дурного ведмедя. Як не лусне. Але він не лусне. Бо як йому луснути, коли на ньому зовсім нема м’яса. Отож через те він і кров із кожного створіння п’є.
7. Авторські вірші про Україну
Люблю Україну
Безмежні простори,широкі поля,
І ліси,і гори,річки і моря,
Гірські полонини,джерельна вода-
Це все Україна!Країна моя!
Я люблю Вітчизну за міць і красу,
За земне багатство,за усе люблю:
За пахучі трави,квіти чарівні,
За спів соловейка,й дівочі пісні.
Ось дзюрчить струмочок,
Пісенька дзвенить,
А там,трохи дальше
Річенька шумить.
Як же близько в серце
Все це залягає!
Це ж бо Україна
мене так вітає!
Вийду я у поле,
Навкруг озирнусь.
Ось,хліба навколо,
Їм я уклонюсь.
Стану на коліна я
І промовлю враз:
Спасибі ,землячко,
Що годуєш нас.
Так приємно й радісно
Аж душа співа
Це ж така прекрасна
В нас матінка Земля!
Благодатна, земле,
Рідний ти наш край,
Ти живи на радість нам,
Міцно процвітай!
А ми тебе,рідна
Навіки збережемо
І любов до тебе
В серці пронесемо.
Захарченко
Аліна
Війна
Україно, рідна ненько,
Як ми любимо тебе!
І болить у нас серденько
За це горенько твоє.
Хоч далеко схід від Львова
Та ми молимось щодня
Просимо ми в Бога
Хай закінчиться війна!
Вже замучилась матуся
Сина виглядать в вікно.
Вже не ллються з очей сльози,
Бо закінчились давно.
І лунає десь здалека
Голос мужній,дорогий
Люба матінко,навіки
Я мабуть залишусь тут.
Я поліг за рідну землю,
За братів,сестер своїх.
Я люблю усіх вас,мамо!
І інакше б я не зміг.
Тож помолимось давайте
За героїв наших всіх.
Щоб здоровими вертались.
І кричали: «Мам,привіт».
Бульбак
Аліна
Миру
тобі, Україно
Миру тобі,Україно
Хай в Україні буде мир
І щастя й радості багато,
Бо Батьківщини діти ми
І мир для нас - найкраще свято.
Нехай закінчиться війна,
Щоб не боялись ми нікого,
Щоб пострілів лиха луна
Життя не крала у нікого.
Щасливо щоб жили батьки
І діти в мирі виростали,
А ці написані рядки
Нам щастя й радість передвіщали.
Лелів
Ліда
Моя
Україна
Україна - це наша родина!
Україна - це наша земля!
Ми за неї готові боротись,
Й ворогів відганяти і зло.
Це квітуча країна - це мирна!
В
Проект
«Україна
на карті світу.
Уявні
подорожі в інші країни»

Виконав:
Учні 4-А класу
Сокальського НВК
«ЗШ І-ІІІ ст. №4 – ліцей2
Керівник: Рижок Л.М.
Сокаль 2016
Паспорт проекту
Тема: «Україна на карті світу. Уявні подорожі в інші країни»
Проект
для учнів четвертого класу
Вид проекту: довготривалий (2 місяці)
Тип проекту: предметний «Я у світі», дослідницько- пошуковий,
інформаційний,
творчий.
Керівник проекту: Рижок Людмила Миколаївна
Проблема: Які знання нам необхідні, щоб достойно
представляти Україну в усьому світі? Визначити
важливість місця України на карті світу. З’ясувати національні особливості
кожної з країн – сусідів
Мета проекту:
·
поглибити
знання про Україну та її сусідів.
·
дати
поняття України як суверенної і незалежної держави
·
з’ясувати
національні особливості кожної з країн – сусідів: життя і побут різних народів , їх творчість та рід занять
·
ознайомитися
з державними та народними символами країн-сусідів
·
формувати
соціально активну особистість, здатну розуміти оточення, в якому вона може себе
реалізувати
·
формувати
в учнів відповідальність за покладене на нього завдання.
·
Сприяти
організації самостійної й пошукової діяльності учнів
·
Розвивати
пізнавальні інтереси, допитливість, спостережливість, творчу уяву, мислення
·
Виховувати
почуття відповідальності, гордості за рідний край, збереження її цілісності.
Завдання проекту:
·
зібрати
цікаву інформацію про розташування України на різних картах
·
дослідити
значення географічного розташування нашої держави
·
з’сувати поняття незалежність та суверенність
·
зібрати
матеріали про країни – сусіди України
·
ознайомитися
з їх національною та народною символікою, основними видами діяльності
·
з’ясувати роль сусідніх країн в розвитку нашої держави
·
за
дослідженими матеріалами написати творчі роботи
·
творчо
підійти до узагальнення знань про різні країни та скласти казки, вірші,
загадки, сенкани, цікаві ігри та ребуси
·
презентувати
накопичений матеріал в класі у вигляді презентації
·
створити
уявні подорожі Україною та державами сусідами за допомогою сервісу Google Maps
·
передати
свої захоплення в малюнках, аплікаціях, колажах
·
поширити
зібрану інформацію між ровесниками, друзями, рідними, в блогах
Очікувані
результати
·
створення
презентації на тему «Україна на карті світу. Уявні подорожі в інші країни»
·
створення
уявних подорожей Україною та державами сусідами за допомогою сервісу Google Maps
·
поглиблення
знань про Україну і її сусідів
·
написати
реферати, казки, загадки, ребуси
·
створити
малюнки, кросворди, аплікації
Опис
діяльності:
І етап – підготовчий
·
узгодити проект
·
Визначити
мету та очікуванні результати
·
Визначити
термін проекту
·
скласти
та обговорити план
ІІ етап – пошук необхідної інформації
·
обговорення
можливих джерел інформації
·
визначення
напрямків дослідження
ІІІ етап – реалізація діяльності
·
систематизувати
отриману інформацію
·
оформити
напрацьовані матеріали
·
відібрати
найбільш актуальні, цікаві оригінальні для стінівки, презентації матеріали
IV
етап – презентація проекту
·
упорядкування
матеріалів
·
створення
виставки робіт
·
представлення
результатів роботи
·
висвітлення
реалізацію проекту на блозі та відбір матеріалів на районний конкурс
V етап – оцінка результатів проекту
·
узагальнення
досвіду
·
обговорення
з учнями результатів проекту та ділення враженнями від роботи
Зміст
І.Вступ
Україна - спільний дім
ІІ. Основна частина
1.
Суверенна держава Україна на карті світу.
2. Країни-сусіди, їх національні особливості.
а) Росія
б) Білорусь
в) Польща
г) Словаччина
ґ) Угорщина
д) Румунія
е) Молдова
3. Як представляє себе Україна у
світі
ІІІ. Висновок
Внесок
кожної людини у збереження різних культур і природних багатств.
Список
використаної літератури
Додатки
1.
Білорусько –
український словник
2.
Подорож країною Білорусь
3.
Легенда про Молдову
4.
Прислів’я
про Україну
5.
Ребуси
6.
Сенкан
7.
Ведмідь та комар
(словацька казка)
8.
Авторські вірші про Україну
І.Вступ
Україна – наш спільний дім
Україна – фантастична країна з дивовижними природними
багатствами та неймовірним національним колоритом. Країна, що манить до себе
представників різних народів і культур. Це ненька Тараса Шевченка, Івана
Франка, Лесі Українки, Бориса Патона, Миколи Амосова, Валерія Лобановського та
багатьох відомих українців, що відкрили Україну для світу. Ми живемо з цілим світом у дружбі та мирі. І
в нас, в Україні, живуть не лише самі українці, хоч їх переважна більшість.
Поруч з нами вільно і щасливо проживають представники інших національностей:
росіяни, білоруси, татари, узбеки, поляки, чехи та багато інших. Та всі вони є
народом України, ми живемо у спільному домі. Нам усім вистачає місця, і ніхто не робить різниці між людьми за
національними ознаками, тут всі рівні в своїх правах. Кожній людині відкритий
простір для праці, навчання, творчості, відпочинку. Живи, трудись, навчайся,
займайся улюбленою справою — ти живеш у вільній і незалежній державі, в
чарівному куточку планети — в Україні. Люди різних національностей мають право
знати свою рідну мову, між собою нею розмовляти, читати книжки, вивчати її в
своїх школах, але для всіх людей в Україні є обов’язковою державна українська
мова. Ми повинні дуже
добре знати свою державну мову, бо для українців ця мова рідна, близька і
дорога серцю, її
треба підносити до вершин, пишатися нею, бо вона не тільки державна,
а ще й рідна, і дуже
красива, багата, мелодійна, чарівна, як і душа українського народу.
Ми живемо у вільній і незалежній Україні, у
нашому спільному і затишному великому домі. Живемо за законами любові, дружби,
миру. І щоб розвивати свою країну, зробити з неї квітучу оазу, успішну державу у світі, усім нам
необхідно творчо і плідно працювати, щоб стати будівничими і творцями своєї
України, нашого спільного дому, в якому усім нам випало щастя жити.
Кожен з нас повинен пам’ятати що ми громадяни України, що ми
сини і дочки нашої держави. У кожного
з нас своя життєва
місія, але ціль одна – жити, працювати, дбати і
розвивати країну так, щоб кожен мешканець планети мріяв бодай одним оком
поглянути на цю неймовірну країну.
ІІ. Основна частина
1. Суверенна держава Україна на карті світу .

На карті світу є 193 незалежних країни, одна з них - Україна. Розташована вона у східній півкулі
на заході материка Євразія в самому центрі Європи. Недарма говорять, що Україна
– це «пуп Землі», адже з прадавніх часів територія нашої держави була ласим
шматком для різних загарбників. Саме географічне положення країни з багатими
надрами та виходом у світовий океан цікавило іноземців.
Україна
– одна з найбільших європейських держав. Її площа 604 тис.кв.м. Розмірами території вона
поступається лише Росії та Казахстану, а в Західній Європі (показати на карті)
перевищує площу країн — Франції, Іспанії. Межує з Польщею, Угорщиною, Румунією,
Словаччиною, Молдовою, Білоруссю, Росією.
Чисельність населення України становить близько 46 млн. чоловік. На території нашої держави проживає понад 110
національностей.

Україна – суверенна держава Суверенітет є виявом
незалежності держави.
Згідно з міжнародним правом він надає державі презумпцію
повноважень на її території стосовно її громадян та для організації державної
влади. Правове визнання рівності незалежних держав має політичне
значення: вони в разі їх визнання іншими державами можуть вступати в міжнародні
відносини, дотримуючись норм взаємоповаги, проголошувати акти в односторонньому
порядку, мають рівні права на використання вод відкритого моря та космічного
простору тощо. І хоча свою незалежність Україна остаточно здобула лише у
1991 році, з нею на рівних правах співпрацює весь світ.
Фізико-географічне положення України визначається розташуванням її
території на південному заході Східно-Європейської рівнини в центральній частині Європи. Переважна
рівнинність території, м’який помірно-континентальний клімат, родючі ґрунти є сприятливими
для проживання і господарської діяльності населення. Україна – держава європейська не тільки за географічним положенням, але
і за історичними, етнічним, культурним і духовним корінням. Вона - частина
єдиного європейського простору, що простягається від Піренейського півострова
до Уралу, від Скандинавії до Сицилії. Суверенна
Україна увійшла в сім’ю європейських народів лише після здобуття незалежності.
Географічне положення України дуже вигідне. Через її територію проходять
транспортні шляхи, що з’єднують країни Азії, Західної та Центральної Європи. До
них належать 10 міжнародних залізниць, автомобільні магістралі, магістральні
трубопроводи. Україна має 19 морських портів, діють паромні переправи (Іллічівськ – Варна, Іллічівськ - Поті). Через Дунай
здійснюється сполучення з багатьма країнами континенту. Велика перевага
нашої країни в тому, що омивається вона аж двома морями: Чорним та Азовським
морем. Вони слугують не лише як транспортні шляхи, а й як невичерпне джерело
енергетичних та продовольчих ресурсів.
Земна
поверхня України є різноманітною. Є тут і гори, і рівнини, і долини, і яри.
Через землю України на південь несе свої води величавий сивий Дніпро, що впадає
в Чорне море. З півдня нашу Вітчизну омиває ще одне море — Азовське. На заході
піднімають у небо свої вершини гори Карпати.
На півночі
ростуть густі ліси — це Полісся, а далі на південь природні пейзажі поступово
змінюються, переходячи у степ.
В Україні є
безліч річок, озер, водосховищ, ставків. Лише річок налічується 71 000! На
кожний квадратний кілометр території припадає 250 м річок. Найбільшими є
Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай.
Дніпро
(довжина 2285 км) — третя після Волги і Дунаю річка Європи. Вона бере початок у
Росії і несе свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь, Україну. Наші
предки називали цю річку Данапріс, що означає «вічна вода». Серед 847 приток є
такі великі річки, як Прип’ять і Березина, Сож і Десна.
Понад 95 %
території України — рівнина. Височини займають четверту частину рівнин. Гори знаходяться
тільки на крайньому заході (Карпати) та півдні (Кримські).
Найбільшими
містами України є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя
Львів, Миколаїв тощо.
Столиця нашої держави — місто Київ. Його назвали на
честь князя Кия. Тут працює Президент України. Під час
корона ції він присягає на вірність своєму народові на
«Пересопницькому Євангелієві», якому виповнився понад 45о років. Київ - місто-герой, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у
середній течії найбільшої річки України Дніпра.
Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра, які внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Як і в кожної країні, в неї є своя символіка: Конституція, гімн, герб та
прапор.




Є в українців і народні символи, які
тісно вплелися в життєву канву нації. Це хліб наш насущний, верба і калина,
вишиваний рушник, український віночок з маків, волошок, барвінку і колосся
пшениці, це батьківська хата з соняхами та чорнобривцями, лелеками на стрісі,
сорочка, вишита маминими руками…
«Без верби і калини нема України». На
Україні верба і калина ростуть біля кожної хати. Ці
рослини — улюбленці українського народу.
Калина
— символ кохання, краси, щастя. Нею квітчають весільний коровай, оселю, нею
лікуються. Почувши слово Україна, одразу уявляєш вербу над водою… У народі
гілочки верби ще називають «котиками», адже бруньки в неї сіренькі та
м’якенькі. Вони розпускаються ранньою весною. Верба є оберегом.
Український
віночок— це також народний символ — оберіг України. У нього вплітали
12 квіточок: деревій, безсмертник, любисток, волошка, ромашка, цвіт вишні
і яблуні, ружа, мальва, півонія, хрещатий барвінок. Кожна
з них була лікарем та оберегом. Вишневий та яблуневий цвіт —
символ материнської любові, ромашка приносить здоров’я та доброту. Деревій — символ нескореності, безсмертник — символ
безсмертя людської душі, цвіт вишні і яблуні — символ материнської любові.

Українська
вишита сорочка та народний одяг в
цілому – є яскравим та самобутнім явищем культури, яке розвивалось та
удосконалювалось протягом багатьох століть. Сорочку берегли як зіницю ока, адже
це була не просто річ, а деяким, навіть магічним та містичним предметом,
оберегом, який захищав людину від біди та негараздів. Недарма із сорочками
пов’язана велика кількість різноманітних прикмет. Прилучення до сорочки
починалось з раннього дитинства. Першу сорочку для немовляти шили з тканини,
якою хрещені батьки обвівали свічки під час обряду хрещення. Таким способом
новонародженого прилучали до «Царства Христова». В подальшому житті сорочка
супроводжувала людину протягом всього життєвого шляху. Під час проведенння
релігійних обрядів та ритуалів або будь-яких важливих урочистих подій, українці
обов'язково вдягали вишиванку.
Україна багатогранна і цікава своєю
сутністю та традиціями. Звичаї
українського народу передусім пов’язані з традиційним світоглядом, який
складався протягом багатьох століть і зберіг чимало ознак дохристиянських
вірувань.
Україна
- держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої
визначні пам'ятки - перлини української землі. Це справжній скарб, наша
гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та
садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних
витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів: замок Любарта
на Волині, Золочівський
замок на Львівщині, Кам'янець-Подільська
фортеця на Хмельниччині,
Збаразький замок на Тернопільщині, Палаци Потоцьких по всій Західній Україні… ,
а скільки кам’яних
баб та козацьких могил на Східній Україні!
І тільки здається, що Україна маленька, всього лише 24
області і АР Крим, та як багато ще в ній незвіданого, невідкритого… стати б
птахом, та й облетіти її, довго-довго дивитись, а потім все розказати
рідні. І знову летіти, вже в сусідні
країни, щоб знов повернутись до України…
2. Країни-сусіди, їх національні особливості.

а) Росія



Національний одяг
Національний
одяг: Чоловіки носили коротку рубаху без коміра, червоного, синього або
білого кольору з полотна. Рубаху носили по штанах і підвязували поясом. Штани широкі,
підв'язані біля коліна. Ноги нище колін обмотували онучами,
по онучах носили лапті або короткі чоботи. Зверху по рубасі одягали безрукавку
на гудзиках, по безрукавці одягали коротку куфайку.
Як верхній одяг носили також зипун, що підперезували кушаком. Взимку носли короткі тулупи з овчини. Жінки та дівчата носять білі
або кольорові сорочки з котону. По сорочці носили кумачевий, китайчатий або полотняний сарафан,
з глибоким вирізом, без рукавів. На голові жінки носили кокошники, кички, повойники, підубрусники, шапки.

Промисловість Росії орієнтованна на видобуток та переробку власних запасів нафти. На власній сировинній базі розвивається чорна металургія. Провідною галуззю промисловості є
багатогалузеве машинобудування.
б) Білорусь




Білорусь —
індустріально - аграрна країна. Основні галузі
економіки: тракторна, металообробна, машинобудівна, торфорозробна, велосипедна,
виробництво добрив, телевізійна. Осн. транспорт — залізничний,
автомобільний, річковий. Повітряний транспорт розвинений відносно слабко.
в) Польща



Польща — індустріально-аграрна країна. Основою польської економіки є промисловість, а саме машинобудівна,металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: країна є великим виробником картоплі, пшениці, яблука та хмелю, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство.
Грошовою одиницею
є злотий.

Більшість поляків
носять сучасні костюми. Традиційний народний одяг надягають у свята.
Різноманітні і барвисті традиційні костюми селян, що приїжджають з різних
районів на свято урожаю, інші загальнонародні торжества. Для костюма характерні
смугасті тканини; з них зшиті спідниці, фартухи, жіночі накидки, чоловічі
штани.
Зберігся верхній чоловічий одяг — сукман. У горах чоловіки носять коротку льняну сорочку із запонкою з срібла або іншого металу, штани з білого сукна, прикрашені серцеподібним узором, широкий шкіряний пояс, коротку куртку (цуху) з білої шерсті. Селянки носять спідницю з візерункової або однотонної тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг гуралей — кожухи. Своєрідний краківський костюм: жіноча спідниця з тканини в квіточку, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки — суконний або оксамитовий корсаж, прикрашений золотим або срібним шиттям, металевими пластинками і др.; чоловічий — сорочка з відкладним коміром, штани в смужку, синій каптан з багатою вишивкою, з головних уборів (теплі хутряні шапки, капелюхи і ін.) цікава конфедератка, подібна головному убору польських військових.
Зберігся верхній чоловічий одяг — сукман. У горах чоловіки носять коротку льняну сорочку із запонкою з срібла або іншого металу, штани з білого сукна, прикрашені серцеподібним узором, широкий шкіряний пояс, коротку куртку (цуху) з білої шерсті. Селянки носять спідницю з візерункової або однотонної тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг гуралей — кожухи. Своєрідний краківський костюм: жіноча спідниця з тканини в квіточку, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки — суконний або оксамитовий корсаж, прикрашений золотим або срібним шиттям, металевими пластинками і др.; чоловічий — сорочка з відкладним коміром, штани в смужку, синій каптан з багатою вишивкою, з головних уборів (теплі хутряні шапки, капелюхи і ін.) цікава конфедератка, подібна головному убору польських військових.
г) Словаччина


Словаччина – переважно гірська країна, велика частина її
території розташована в межах Західних Карпат.

У сільському господарстві переважає землеробство (зернові, цукровий буряк і ін.). Розвинуті садівництво та виноградарство. В тваринництві – м’ясо-молочне скотарство.

ґ) Уго́рщина



Традиційний одяг
угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі збірчаті спідниці,
часто надягаючі на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими
рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних
уборах — чіпцях, хустках.
Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і
полотняних брюк (гат'я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і
солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг — суконне пальто простого крою (губа),
розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).
д) Руму́нія




е) Молдова



Традиційний молдовський жіночий одяг
складається з білої орнаментованою сорочки, багато клинової спідниці,
полотняного фартуха і хустки.

Деякі деталі народного одягу
збереглися до сьогоднішнього дня: хутряні та сукняні безрукавки, баранячі
шапки.
3. Як
представляє себе Україна у світі
Якщо запитатися іноземця, що він знає про Україну, то найчастіше почуємо
відповідь: « нічого». В кращому випадку
скажуть: «Це щось про сало, Щевченка, Кличка, Дикі танці, і там була крута
революція». Ось і все! А цього мало! Україна має навчитися розповідати про себе
світові. Ми пориваємося в Європу, але хто ми такі, чому ми потрібні
Європі?
Українці – це велична
прадавня нація, традиції якої передаються з покоління в покоління, і ми далі
українізуємося, ми навчилися ламати стереотипи, зрозуміли свої права, ми
вчимося на своїх помилках і змушуємо вчитися інших, ми розвиваємо ІТ – технології і власну літературу,
відкриваємо нашу країну для себе і для іноземних туристів, ми стали
креативнішими і почали розкривати свій творчий потенціал, ми почали вірити в
Бога, ідею… Хтось скаже: «Дурниці», тоді почнемо здаля.
Ілля Мечников - науковець.
Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів.
Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету
Сергі́й Корольо́в —
український радянський вчений у галузі ракетобудування такосмонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної
космонавтики.
Мико́ла Амо́сов
— радянський та український лікар, учений в
галузі медицини та біокібернетики, директор Інституту
серцево-судинної хірургії , Доктор медичних наук
Ван Пулюй
став першим у світі вченим, зайнятися «холодним світлом» - винахідник
рентгену.
Пато́н Бори́с — український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук , Президент НАН України перший
нагороджений званням Герой України.
Відомі українські спортсмени
Андрі́й Шевче́нко - український футболіст. Став
першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар «Золотого м'яча» 2004 —
призу, який вручають найкращому футболісту Європи. Один з найрезультативніших
бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони.
Я́на
Клочко́ва — українська
плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті. Свої золоті
медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у
комплексному плаванні
Русла́н
Пономарьо́в —
український шахіст, гросмейстер, чемпіон світу з шахів 2002 року за версією
ФІДЕ . 16-й чемпіон світу з шахів (2002, за версією ФІДЕ). Олімпійський чемпіон
(2004, 2010) та чемпіон світу (2001) у складі збірної України. Віце-чемпіон
Європи (2001). Срібний призер Кубку світу (2005).
Ганна
Безсонова — українська
гімнастка, абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики 2007 року.
Лі́лія Подкопа́єва — українська спортсменка Абсолютна чемпіонка світу
(1995,), Європи (1996). Володарка Кубка Європи (1995). У
1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості,
перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді.
Віта́лій
Кличко́ — український
боксер. Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу. Чемпіон
світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (1999–2000 роки), WBC (2004–2005 роки, з 2008 року дотепер), The Ring (2004–2005 роки). Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій
категорії (1995 рік).
Володи́мир Кличко́ — український
професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії
(1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорі.
А скільки визначних літераторів,
співаків, художників пізнав світ, завдячуючи Україні?
Як би людство
обійшлося без таких винаходів, як гелікоптер Ігора Сікорського, гасова лампа
львівських
аптекарів Ігнатія Лукасевича і Яноа Зеха , поштовий індекс, ракетний двигун і перший супутник Землі Сергія Корольова та Фрідріха Цандерома, гнучкий
суперконденсатор Фахівців з Львівської політехніки , годинник-глюкометр для діабетиків Петра Бобонича , екологічно чисте паливо від інженера зі Славутича
Володимира Мельникова, кінескоп Йосипа Тимченка і Миколи Любимова,
Патонівське зварювання живих тканин, гіпсова
пов'язка Миколи Пирогова, вакцини проти чуми та холери Володимира
Хавкіна, місцева імунізація Олександра Безредка, перша
пересадка нирки Юрієм Вороним, безкровний аналіз крові від Харківського
вченого Анатолія Малихіна , компакт-диск В'ячеслава Петрова, електричний
трамвай полтавчанина Федора Піроцького, вміння комп'ютера
розпізнавати обличчя від Ігора
Анчішкіна.
А
скільки винаходів лишилося поза папером? Скільки відомих імен не згадано?
Україна багата своїми талановитими людьми. Ми маємо чим і ким пишатися. І не
треба соромитися, про таке варто розповідати, адже, Україна – це ми.
Висновок
Україна -
держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої
визначні пам'ятки - перлини української землі. Це справжній
скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні
фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних
витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. З усіх куточків земної
кулі приїжджають сюди туристи, щоб побачити наші безцінні скарби.
Українська земля славиться природною
красою - Карпатськими горами і лісами, Шацькими озерами, мальовничими
кримськими пейзажами, сольовими печерами та озерами, відомими своїми
лікувальними властивостями. Україна сповнена своїми дивами. Подорожуючи по
своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого. Але неодмінно треба побачити й інші країни. Адже в
кожній державі свої особливості, неповторні традиції, мова, життєві
переконання.
Сидячи вдома, ми
бачимо через вікно лише одну і ту ж картинку, і навіть, не уявляємо, що є ще
щось інше. Те ж саме можна сказати про подорожі в інші країни. Ми бачимо лише картинки з телевізора чи
інтернету, а як же враження, емоції, сила-силенна чудернадських світлин та
задушевних спогадів про поїздку?
Подорожувати,
вивчати менталітет іноземців варто – це цікаво. І хай наші подорожі, поки що
уявні, зате в майбутньому нам зовсім не страшні на Польща, ні Італія, ні
навіть, далека Канада.
Використана література та
інтернет – джерела:
1. Актуальні питання з громадянської освіти: Збірник
матеріалів. 3-4 класи/ Упор.: О.Стебна. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 144 с.
2. Байбара Т. Н., Бибик Н. М. Я и Украина :
учеб. для 4 кл.— К. : Форум, 2003.
3. Білорусько-український
словник/ Півторак Г. П., Скопненко О. І.; За ред. Г. П. Півторака. — К.:
Довіра, 2006. — 723 с.
4. Гончаренко Н. Г. Я и Украина :
Природоведение : 4 кл.— Донецк : Центр подготовки абитуриентов, 2003.
5. Діптан Н.В. Я і Україна (Громадянська освіта.
Природознавство). 3 клас: Плани-конспекти уроків/Н.В. Діптан, Л. П. Хиряєва. –
Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 320 с.
6. Энциклопедия
для детей. т. 13. Страны. Народы. Цивилизации. – М.:Аванта, 2005.
7. Красоткіна Н. Виховні години. 1–4 класи.—
Тернопіль : Мандрівець, 2007.
8. Красоткіна Н. Виховні бесіди у початкових
класах.— Тернопіль : Мандрівець, 2008.
9. http://ua.dorogovkaz.com/dostoprimechatelnosti.php
11.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Україна
Додатки
1. Українсько -
білоруський словник
Українська
|
Білоруська
|
Квіти
|
кветкі
|
заєць
|
заяц
|
вишня
|
вішня
|
дівчинка
|
дзяўчынка
|
хлопець
|
хлопец
|
діти
|
дзеці
|
птах
|
птушка
|
велосипед
|
ровар
|
автомобіль
|
аўтамабіль
|
новини
|
навіны
|
вчитель
|
настаўнік
|
ромашка
|
рамонак
|
веселка
|
вясёлка
|
нога
|
нага
|
усмішка
|
ўсмешка
|
сором
|
сорам
|
молоко
|
малако
|
двері
|
дзверы
|
вікно
|
акно
|
будинок
|
дом
|
горня
|
гаршчочак
|
телебачення
|
тэлебачанне
|
рідний
|
роднай
|
ложка
|
лыжка
|
плита
|
пліта
|
папір
|
папера
|
село
|
вёска
|
місто
|
горад
|
зошит
|
сшытак
|
книжка
|
буклет
|
світло
|
святло
|
гойдалка
|
арэлі
|
краса
|
прыгажосць
|
лисиця
|
ліса
|
іграшка
|
цацка
|
фотографія
|
фотаздымак
|
робота
|
праца
|
2.Легенда
про Молдову
A fost odată un tânăr prinţ, care domnea în ţara sa la
marginea Carpaţilor. Îi plăcea vânătoarea înainte de toate. Într-o zi află că
într-una din păduri trăieşte un zimbru atât de mândru şi puternic, cum încă
nimeni nu vânase. Oamenii povesteau că purta o stea strălucitoare pe frunte şi
Luceafărul nopţilor reci sta între coarnele sale. Nimeni nu fu însă atât de
curajos să se încumete să îl vâneze. Toate acestea le auzi prinţul şi se hotărî
să răpună zimbrul şi să se aleagă cu mândrul trofeu.
Prinţul îşi adună tovarăşii şi porni călare
prin păduri, până când căţeaua sa luă urma zimbrului şi iute ca vântul fugi
înaintea tuturora. Prinţul o urmă de îndată adânc în pădure. Tovarăşii săi erau
cu mult în urmă, când prinţul auzi mugetul înfricoşător al zimbrului şi
lătrături furioase. Când ajunse în luminiş văzu cu groază cum căţeaua sa
credincioasă încolţise imensul animal. Căţeaua, iute, vru să sără în spatele
zimbrului, însă acesta, cu o mişcare scurtă de coarne o omorî. Zimbrul, mugind
şi fremătând se întoarse către prinţ, care îl izbi cu putere în luceafărul din
frunte. Uriaşul animal căzu pe loc mort.
Când
tovarăşii săi ajunseră în sfârşit în luminiş, prinţul le spuse cu o voce
mândră: „Zimbrul eu l-am învins. Priviţi-i capul puternic; acest trofeu va
deveni stema ţării mele şi acest pârâu, ca şi ţara prin care curge, vor purta
numele căţelei mele, Molda”.
Був колись молодий князь, вирішив він заради полювання
перейти через Карпати на сході і спуститися в місцеві найкрасивіші річкові
долини. Саме там він разом зі своїми воїнами примітив зубра гордого і потужного,
якого ніхто неміг вполював. Люди кажуть,
що він носить сяючу зірку холодних ночей між рогами. Ніхто не був таким
хоробрим, щоб смів на нього полювання. Мисливці, що були поруч з князем
вирішили вбити зубра і видерти з рогів неймовірний трофей. Разом з людьми за
здобиччю невідступно слідувала улюблена собака князя .
Князь
зібрав своїх товаришів, але не поїхав з ними через ліс. Поки пес переслідував
зубра, він швидко, як вітер помчав, перш ніж всі глибоко в ліс. Його супутники
були далеко, коли князь почув рев страшного зубра і гавкіт свого пса. Коли він
досяг галявини, то з жахом побачив, як
його вірний пес атакував величезну тварину. Пес відсахнувся, зубр почав оговтуватися
та кинувся до річки, але князь не забарився, він був хорошим лучником, і його
стріла пронизала Зубра. Гігантська тварина впала мертвою в безодню водойми, а
за ним кинувся пес.
Коли
мисливці, нарешті, досягли галявини, князь
сказав: "Я вбив цього зубра, подивіться лишень, яка в нього потужна голова.
Цей трофей стане емблемою моєї країни, а ця річка, що тече через всю країну,
буде зватися іменем мого пса Молда.
Князь повелів назвати річку Молдовою, а потім продовжив
спуск до пониззя річки і вирішив досліджувати землі, які до того ніхто з
подорожніх і не бачив. В пам'ять про
випадок на річці, було вирішено створити на цій території незалежну державу
Молдова.
3.Прислів’я про Україну
Де рідний край, там і рай,
а де чужина — там домовина.
Добре тому, хто в своєму дому.
Людина без Вітчизни, що
соловей без пісні.
Рідна
земля – мати, а чужа – мачуха.
Та земля мила, де мати родила.
У чужій сторонці не так світить і сонце. .
В чужім краю і солов’ї не цвірінькають.
Де рідний край, там і під ялиною рай.
За рідний край життя віддай.
За рідним краєм і в небі скучно.
За своїм краєм серце болить.
Та земля мила, де мати родила.
У чужій сторонці не так світить і сонце. .
В чужім краю і солов’ї не цвірінькають.
Де рідний край, там і під ялиною рай.
За рідний край життя віддай.
За рідним краєм і в небі скучно.
За своїм краєм серце болить.
Нема
на світі другої України, немає другого Дніпра.
Наша слава – Українська держава.
На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.
Всюди на світі добре, а вдома найкраще.
Людина без Вітчизни як соловей без пісні.
Наша слава – Українська держава.
На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.
Всюди на світі добре, а вдома найкраще.
Людина без Вітчизни як соловей без пісні.
Україна
одному до границь його ланів, а другому від колиски до гробу серед злиднів.
4.Ребуси

, ія

УК , _ї_

У , на


5.Сенкан
Україна
Велика, єдина…
Росте, розвивається, процвітає…
Найкраща у світі країна.
Батьківщина
Україна
Свята, єдина…
Працює, молиться, радіє…
Це моя домівка.
Країна.
6.Ведмідь та комар (словацька казка)
Зустрілися якось
ведмідь з комаром. От ведмідь і каже:
– Ти, комаре, сідаєш на кожне створіння і кров п’єш. То скажи ж мені, чия кров найсолодша.
Комар йому: – А певно, що людська.
- Добре. От і вирушив ведмідь по людську кров. Коли зустрічає хлопця:
– Стій! Ти людина?
– Колись буду людиною! – згорда каже хлопець, а сам аж підскочив, начебто враз хотів на людину вирости.
– Ну й підскакуй собі,– буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що ще тільки буде!
Та й пішов далі. Коли зустрічає старця:
– Стій! Ти людина?
– Та був колись людиною! – закашлявся старець та й зігнувся, щоб не видно його було.
– Ну й гнись! – буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що колись було.
От він іде та й іде, аж стрічає гусара на коні:
– Стій! Хто ти?
– Я – людина з головою! – гримнув гусар і пришпорив коня.
От ведмідь за ним слідом. Ось-ось дожене. А гусар обернувся та ведмедя з
маху палашем! Ведмедеві було не до жартів, то й показав гусарові п’яти. А гусар був не лінивий, зняв карабін з плеча та ще й пальнув по ньому.
От зустрілися ведмідь з комаром знову:
– Твоя правда, комарю, що людська кров найсолодша. Тільки мене більше до неї не занадиш.
– А чого? – сміється комар.
– А того, що з людиною кепські жарти. Я ще й не підступив до неї, а вона як висолопить на мене язик, та який великий, що й за сажень ним мене дістала, та ще такий гострий, що й до кісток пропекло. Я вже од неї й одстав, а вона як обернеться та як плюне на мене і, мабуть, що вогняною стрілою шпигонула мене в бік, бо я мало не вмер од болю; ще мені й досі свербить під шкурою.
А комар аж трясеться од сміху з дурного ведмедя. Як не лусне. Але він не лусне. Бо як йому луснути, коли на ньому зовсім нема м’яса. Отож через те він і кров із кожного створіння п’є.
– Ти, комаре, сідаєш на кожне створіння і кров п’єш. То скажи ж мені, чия кров найсолодша.
Комар йому: – А певно, що людська.
- Добре. От і вирушив ведмідь по людську кров. Коли зустрічає хлопця:
– Стій! Ти людина?
– Колись буду людиною! – згорда каже хлопець, а сам аж підскочив, начебто враз хотів на людину вирости.
– Ну й підскакуй собі,– буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що ще тільки буде!
Та й пішов далі. Коли зустрічає старця:
– Стій! Ти людина?
– Та був колись людиною! – закашлявся старець та й зігнувся, щоб не видно його було.
– Ну й гнись! – буркнув ведмідь.– Яка мені користь з того, що колись було.
От він іде та й іде, аж стрічає гусара на коні:
– Стій! Хто ти?
– Я – людина з головою! – гримнув гусар і пришпорив коня.
От ведмідь за ним слідом. Ось-ось дожене. А гусар обернувся та ведмедя з
маху палашем! Ведмедеві було не до жартів, то й показав гусарові п’яти. А гусар був не лінивий, зняв карабін з плеча та ще й пальнув по ньому.
От зустрілися ведмідь з комаром знову:
– Твоя правда, комарю, що людська кров найсолодша. Тільки мене більше до неї не занадиш.
– А чого? – сміється комар.
– А того, що з людиною кепські жарти. Я ще й не підступив до неї, а вона як висолопить на мене язик, та який великий, що й за сажень ним мене дістала, та ще такий гострий, що й до кісток пропекло. Я вже од неї й одстав, а вона як обернеться та як плюне на мене і, мабуть, що вогняною стрілою шпигонула мене в бік, бо я мало не вмер од болю; ще мені й досі свербить під шкурою.
А комар аж трясеться од сміху з дурного ведмедя. Як не лусне. Але він не лусне. Бо як йому луснути, коли на ньому зовсім нема м’яса. Отож через те він і кров із кожного створіння п’є.
7. Авторські вірші про Україну
Люблю Україну
Безмежні простори,широкі поля,
І ліси,і гори,річки і моря,
Гірські полонини,джерельна вода-
Це все Україна!Країна моя!
Я люблю Вітчизну за міць і красу,
За земне багатство,за усе люблю:
За пахучі трави,квіти чарівні,
За спів соловейка,й дівочі пісні.
Ось дзюрчить струмочок,
Пісенька дзвенить,
А там,трохи дальше
Річенька шумить.
Як же близько в серце
Все це залягає!
Це ж бо Україна
мене так вітає!
Вийду я у поле,
Навкруг озирнусь.
Ось,хліба навколо,
Їм я уклонюсь.
Стану на коліна я
І промовлю враз:
Спасибі ,землячко,
Що годуєш нас.
Так приємно й радісно
Аж душа співа
Це ж така прекрасна
В нас матінка Земля!
Благодатна, земле,
Рідний ти наш край,
Ти живи на радість нам,
Міцно процвітай!
А ми тебе,рідна
Навіки збережемо
І любов до тебе
В серці пронесемо.
Захарченко
Аліна
Війна
Україно, рідна ненько,
Як ми любимо тебе!
І болить у нас серденько
За це горенько твоє.
Хоч далеко схід від Львова
Та ми молимось щодня
Просимо ми в Бога
Хай закінчиться війна!
Вже замучилась матуся
Сина виглядать в вікно.
Вже не ллються з очей сльози,
Бо закінчились давно.
І лунає десь здалека
Голос мужній,дорогий
Люба матінко,навіки
Я мабуть залишусь тут.
Я поліг за рідну землю,
За братів,сестер своїх.
Я люблю усіх вас,мамо!
І інакше б я не зміг.
Тож помолимось давайте
За героїв наших всіх.
Щоб здоровими вертались.
І кричали: «Мам,привіт».
Бульбак
Аліна
Миру
тобі, Україно
Миру тобі,Україно
Хай в Україні буде мир
І щастя й радості багато,
Бо Батьківщини діти ми
І мир для нас - найкраще свято.
Нехай закінчиться війна,
Щоб не боялись ми нікого,
Щоб пострілів лиха луна
Життя не крала у нікого.
Щасливо щоб жили батьки
І діти в мирі виростали,
А ці написані рядки
Нам щастя й радість передвіщали.
Лелів
Ліда
Моя
Україна
Україна - це наша родина!
Україна - це наша земля!
Ми за неї готові боротись,
Й ворогів відганяти і зло.
Це квітуча країна - це мирна!
В ній родилися ми і батьки,
В ній пахучі сади і долини,
Й щебіт пташок лунає завжди.
Четріоло
Меланія,
Ненька
Україна
Україно, Україно
Рідна ти моя домівка,
Батьківщина ти моя,
Рідна ненька золота,
Тут я виросла й живу
Буду жити тут до віку.
Бо ти моя мати, моя ненька,
Я люблю тебе рідненька!!!
Медвідь
Анастасії,
Я
– українка
Я – українка! Україна - мій край,
Я говорю українською, я мову кохаю,
Пісні українські мені до душі,
А як я люблю читати вірші!
Люблю Україну, калину, свій край,
І ти батьківщину не забувай!
Дадак
Анна
ній родилися ми і батьки,
В ній пахучі сади і долини,
Й щебіт пташок лунає завжди.
Четріоло
Меланія,
Ненька
Україна
Україно, Україно
Рідна ти моя домівка,
Батьківщина ти моя,
Рідна ненька золота,
Тут я виросла й живу
Буду жити тут до віку.
Бо ти моя мати, моя ненька,
Я люблю тебе рідненька!!!
Медвідь
Анастасії,
Я
– українка
Я – українка! Україна - мій край,
Я говорю українською, я мову кохаю,
Пісні українські мені до душі,
А як я люблю читати вірші!
Люблю Україну, калину, свій край,
І ти батьківщину не забувай!
Дадак
Анна
Немає коментарів:
Дописати коментар