Щодня до школи… Знову
галасливі діти, підручники, купа зошитів, все ті ж балачки про роботу між
вчителями… Як хочеться щось змінити, замість сірих буднів перетворити роботу на
свято! Невже дітям цікаво щодня носити один і той самий підручник, переглядати
ті ж сторінки? Напевно їм теж хочеться свята на уроці, чогось нового,
незвіданого. А чому б на уроці природознавства не відправитися у неймовірну
подорож всією планетою?...
І знову урок, і знову
дитячі очі…, а перед очима великий екран. На ньому голуба емблема з білими
хвильками і напис Google
Earth.
Що це, що це означає? Захоплені дитячі
усмішки завмирають в очікувані. «Сьогодні ми вирушаємо у незвичайні мандри», -
сказав учитель, - «ми побачимо планету з висоти пташиного польоту, а може
хочете вище, у космос? Ви мрієте побачити всі материки і океани, чи просто подивитися на нашу Україну?
Мальовничі простори нашої держави: великі міста і маленькі села, високі гори та
глибокі озера. Завітаймо до столиці
нашої країни. Київ – велетенське місто, поділене на цілі райони. Тут можна
побачити Майдан Незалежності,
Києво-Печерську Лавру, Стадіон Олімпійський… а яка величава річка Дніпро
– одна з найбільших рік Європи. Їїдовжина понад 2000 км.Звивисте річище має
багато рукавів. Воду з Дніпра споживає понад 70% українців. Впадає в
Дніпровсько-Бузький лиман, а далі в Чорне море.
Все неймовірно
гарно, та найближче до душі нам наш рідний край – Львівщина, ви вже знаєте,що
знаходиться вона на заході України. Обласним
центром є давнє місто Львів, до якого ми завітаємо пізніше. А не півночі
області розкинулося мальовниче місто, яке ми називаємо рідним краєм – Сокаль. Сокаль з висоти пташиного польоту, місто розташоване на правому березі річки
Західний Буг. Чим воно славиться? Тут є Сока́льська
ратуша, старовинні церкви: Церква святих Петра і Павла, Церква
Святого Миколи, Сокальська синагога, монастир бернардинів з
костелом Діви Марії (з XVII ст.). Тепер на території монастиря
міститься Сокальська виправна колонія (пам'ятка
національного значення була фактично зруйнована під час велетенської пожежі
Є на що подивитися… Та наша
віртуальна мандрівка підходить до кінця.
І в класі тиша… чому всі мовчать? Минає
декілька секунд, і клас вибухає від бурхливих емоцій, вражені оченята
виблискують, усмішки не сходять з обличчя. Напевно урок вдався. Чи це не урок,
а маленьке свято серед сірих шкільних буднів?
Немає коментарів:
Дописати коментар